Мобілізація та бронювання: що змінилось і як діяти бізнесу?
Новини
17.11.2025
Мобілізація та бронювання: що змінилось і як діяти бізнесу?
2025 рік засвідчив, що питання мобілізації та бронювання залишаються пріоритетними для держави й водночас чутливими — для бізнесу та громадян.
Законом України від 21.10.2025 р. № 4643-IX, яким затверджено Указ Президента України від 20.10.2025 р. № 793/2025, Верховна Рада знову підтримала продовження воєнного стану й загальної мобілізації ще на 90 днів — з 5 листопада 2025 р. до 3 лютого 2026 р., що означає збереження мобілізаційної готовності для всіх категорій військовозобов’язаних.
Тож держава змушена балансувати між потребами сектору безпеки й оборони та необхідністю зберегти безперервну роботу критичних підприємств, інфраструктури й експортоорієнтованих компаній. На цьому тлі Уряд послідовно оновлює підзаконні акти: уточнює коло суб’єктів, які мають право на бронювання; запроваджує цифрові канали подання документів і посилює вимоги до актуальності даних військовозобов’язаних. Мета таких змін — зробити процес більш прозорим, уніфікованим і передбачуваним як для ТЦК та СП, так і для роботодавців та працівників.
Паралельно Уряд уже кілька разів оновлював порядок бронювання: спочатку постановою КМУ від 28.02.2025 р. № 233, а потім — «великим» оновленням від 14.07.2025 (постанова КМУ від 14.07.2025 р. № 847), яким фактично було переосмислено критерії «критичності», що дало змогу окремим підприємствам бронювати до 100% персоналу. Це важливо і для державного сектору, і для приватних компаній, що працюють «на оборону», в енергетиці, зв’язку, логістиці чи на критичних територіях.
Правове регулювання
Базовим законом є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII. Саме він визначає:
обов’язки військовозобов’язаних (стати на облік, оновлювати дані, з’являтися за викликом ТЦК та СП);
повноваження КМУ щодо визначення порядку бронювання;
можливі заходи впливу за порушення.
Щодо відповідальності і «примусу до явки»: у 2024–2025 роках були зміни, які посилили відповідальність за невиконання обов’язків під час мобілізації (у т. ч. через КУпАП та ст. 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII — заходи впливу до тих, хто ігнорує виклик). Це дало ТЦК та СП більше інструментів для фактичного забезпечення явки.
Порядок призову під час мобілізації — затверджено постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560, зі змінами 2025 р. Цей документ деталізує етапи призову — від оповіщення до відправлення у військову частину.
Порядок бронювання:
«стара база» — постанова КМУ від 27.01.2023 р. № 76 (зі змінами), якою було встановлено сам механізм бронювання та ведення переліків через Мінекономіки;
оновлення 2025 р. — постанови КМУ від 28.02.2025 р. № 233 та від 14.07.2025 р. № 847, якими:
розширено категорії підприємств, що мають право на бронь;
уточнено критерії «критичності»;
прив’язано бронювання до наявності актуальних списків і до електронної взаємодії;
передбачено можливість бронювати 100% працівників окремих критичних підприємств, зокрема тих, що працюють у зонах бойових дій чи забезпечують оборону / енергетику.
Адміністративні сервіси. З 1 листопада 2025 р. подання заяв на відстрочку відбувається через визначені ЦНАПи — це спроба розвантажити ТЦК та СП й перевести частину документообігу в цивільний канал. Для бізнесу це означає, що працівник, який має право на відстрочку (як заброньований), повинен мати пакет документів у «цивільній» формі теж.
Змінами до зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 передбачено автоматичне продовження відстрочок, цифрову форму як основний спосіб оформлення, а також перенесення подання паперових документів до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Також нагадуємо, що списки військовозобов’язаних працівників на бронювання можна подати й через Дію, якщо компанію визнано критично важливою для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань або для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Послугу можна отримати онлайн, подавши підписану електронним підписом заяву з указанням даних про працівників, яких є намір забронювати. Якщо заяву подає уповноважена особа, її має підписати керівник підприємства. Заяву опрацюють протягом доби. Заявник отримує результат бронювання зі статусами працівників: заброньовано, не заброньовано (з поясненням) або не підлягає бронюванню.
Заброньовані працівники зможуть перевірити статус у застосунку Резерв+ та сформувати військово-обліковий документ на порталі Дія.
Ключові сучасні вимоги
До військовозобов’язаних
Оновлення даних: обов’язково тримати в актуальному стані місце проживання, сімейний стан, місце роботи. Невиконання — підстава для притягнення. Це прямо випливає з оновленої редакції закону, яка робить акцент на «активному» військовому обліку.
Явка за викликом: навіть у разі поданої заяви на відстрочку чи бронювання особа має реагувати на виклик ТЦК та СП до моменту внесення її в е-реєстр заброньованих.
Документальне підтвердження броні: працівник повинен мати при собі документ із реквізитами постанови / переліку, а не лише усне підтвердження від відділу кадрів.
До роботодавців
Наявність у переліку Мінекономіки: бронювання працівників можливе тільки тоді, коли підприємство є в Єдиному переліку органів влади, ОМС, підприємств, установ та організацій, які можуть бронювати військовозобов’язаних. Це фільтр № 1.
Ведення обліку ВЗ у себе: оновлення особових карток, перевірка віку / ВЛК / спеціальності — якщо дані «пливуть», бронювання може бути скасовано.
Обґрунтування критичності: липневими змінами 2025 р. (постанова КМУ від 14.07.2025 р. № 847) Уряд чіткіше розмежував:
органи влади та держпідприємства;
об’єкти критичної інфраструктури;
підприємства, що виконують мобілізаційні завдання або мають значну експортну / валютну / податкову роль.
Основні новації цієї постанови
Змінено п. 4 Критеріїв та порядку визначення підприємств, які вважаються критично важливими для функціонування економіки й життєдіяльності населення в особливий період, а також для потреб ЗСУ та інших військових формувань.
Чітко розмежовано, хто має право визнавати підприємство критично важливим:
центральні органи виконавчої влади (що діють на всю територію України) — щодо підприємств національної економіки чи сфер політики;
обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (або військові адміністрації) — щодо комунальних підприємств або підприємств, розташованих на відповідній території, що працюють у зазначених у постанові сферах (сільське, лісове, рибне господарство; добувна промисловість; переробна промисловість; енергетика; водопостачання / каналізація; будівництво; оптова / роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів; транспорт / складське господарство / поштова та кур’єрська діяльність).
Органам місцевої влади надано строк — у місячний термін із дня набрання чинності постановою — переглянути власні критерії визначення підприємств, що мають важливе значення для галузі національної економіки чи територіальної громади.
Для третіх груп часто діють квоти (наприклад, 50% штату), але для «критичних на певних територіях» дозволили до 100%. Тому HR і юристи тепер мусять доводити не лише «ми важливі», а й за якою саме нормою «ми важливі».
Синхронізація з відстрочками через ЦНАП. Якщо підприємство ініціює бронь, а працівник окремо подає в ЦНАП на відстрочку — ці процеси мають збігатися за підставами, інакше в ТЦК бачать «два різні світи» й можуть поставити бронь під сумнів.
Що саме є новаціями
Послідовна диджиталізація: держава переводить бронювання та відстрочки в керовані реєстри й канали подання (ЦНАП, е-кабінети, списки Мінекономіки). Це роблять, щоб мінімізувати «ручне» бронювання й дублікати наказів.
Розширення переліку тих, кого можна бронювати, у тому числі приватних компаній, але з обов’язковим підтвердженням економічної / оборонної значущості. Тут ключ — постанови КМУ від 28.02.2025 р. № 233 і від 14.07.2025 р. № 847.
Можливість 100% бронювання для критичних підприємств — це головний «маяк» 2025 р. й сигнал бізнесу, що держава більше не мислить тільки 50-відсотковим лімітом, а прив’язує бронювання до функції, яку не можна зупинити (енергетика, транспорт, оборонка, медицина).
Посилення відповідальності за «мовчазне» ухилення: закон тепер дає державі більше інструментів проти тих, хто не оновлює дані та не з’являється на виклик, та ще й робить це системно. Це важливо пояснювати працівникам, які розраховують пересидіти завдяки броні.
Практичні акценти для HR
Робити пакет із трьох документів:
наказ / лист / хвиля бронювання;
витяг / довідка для працівника;
внутрішній реєстр заброньованих.
Перевіряти, чи входить посада працівника до переліку, поданого на бронь; не лише працівник як такий, а й саме його функція.
Одразу прописувати строк бронювання (зазвичай 6 міс. чи 12 міс.) і ставити нагадування про поновлення — у 2025 році багато підстав стали «вразливими» без оновлення.
У разі будь-якої зміни постанов КМУ — актуалізувати внутрішні інструкції (юридичний відділ + кадри), бо ТЦК та СП працюють уже за новою редакцією, а бізнес — ще за старою.
Висновок
Українське законодавство про мобілізацію нині рухається у двох напрямках одночасно: суворіше ставлення до військовозобов’язаних (оновлення даних, явка, відповідальність) і більш гнучкий, але формалізований механізм бронювання для тих, хто реально тримає економіку й оборону.
Для бізнесу це означає, що «домовитися» стає дедалі важче, натомість працює тільки те, що підтверджене постановою КМУ, унесене до переліку Мінекономіки й відображене в документах працівника. Тому найкраща стратегія на кінець 2025 р. — це вивести бронювання в постійний, циклічний процес (моніторинг змін –> подання списків –> контроль строків –> синхронізація з ЦНАП/ТЦК), а не робити це «разово». Інакше навіть заброньований працівник може опинитися «в сірій зоні» під час перевірки.
Вас може зацікавити
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Програму затверджено Генштабом ЗСУ
Навчанням передбачено:
Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама