Доплата за ведення військового обліку на підприємстві
Новини
15.09.2025
Доплата за ведення військового обліку на підприємстві
Щодо ведення військового обліку
Згідно з частиною 5 статті 34 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі — Закон № 2232) персональний облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їхньої роботи та покладається на керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування (далі — ОМС), підприємств, установ, організацій (далі — підприємство) незалежно від підпорядкування та форми власності.
Військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів здійснюється відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487 (далі — Порядок № 1487).
Згідно з пунктом 8 Порядку № 1487 обов’язки з ведення військового обліку в державних органах, ОМС, на підприємствах покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі — служба персоналу).
У разі відсутності штатної одиниці обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, ОМС, на підприємстві.
Щодо кількості осіб, відповідальних за ведення військового обліку
Пунктом 9 Порядку № 1487 передбачено, що для належного функціонування системи військового обліку (забезпечення її автоматизації із застосуванням Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів) визначається кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку.
Як визначити кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку?
У районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, зокрема у відокремлених відділах, а також в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, за наявності перебування на військовому обліку:
до 1500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — 1 особа;
від 1500 до 3000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — 2 особи;
більш як 3000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — 3 особи, а на кожні наступні 3000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — по 1 особі додатково.
В ОМС за наявності на військовому обліку:
від 501 до 1000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — 1 особа;
від 1001 до 2000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — 2 особи, а на кожні наступні 1000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — по 1 особі додатково.
У державних органах та на підприємствах за наявності на військовому обліку:
від 501 до 2000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — 1 особа;
від 2001 до 4000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — 2 особи;
від 4001 до 7000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — 3 особи, а на кожні наступні від 1 до 3000 призовників, військовозобов’язаних та резервістів — по 1 особі додатково.
Щодо оплати за ведення військового обліку
Пунктом 12 Порядку № 1487 передбачено, що посадові оклади працівників, відповідальних за ведення військового обліку, установлюються на рівні посадових окладів працівників служби персоналу, крім державних службовців.
У зв’язку з цим працівникам, котрі відповідають за ведення військового обліку на підприємствах від 501 призовника, військовозобов’язаного та резервіста, встановлюються посадові оклади на рівні посадових окладів працівників служби персоналу.
Розмір таких посадових окладів визначається колективним договором та штатним розписом підприємства.
Штатним розписом передбачено штатну одиницю, відповідальну за ведення військового обліку
Ведення військового обліку може бути покладено на інших посадових осіб, посадовими обов’язками яких не передбачено виконання такого виду робіт.
При цьому якщо штатним розписом підприємства передбачено штатну одиницю, відповідальну за ведення військового обліку, то у такому разі йдеться про суміщення посади.
Відповідно до частини першої статті 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад).
Розміри доплат за суміщення професій (посад) встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі (частина друга ст. 105 КЗпП).
Отже, у разі суміщення професій (посад) працівником провадиться доплата, розмір якої визначається колективним договором підприємства.
Штатним розписом не передбачено штатної одиниці, відповідальної за ведення військового обліку
Пунктом 9 Порядку № 1487 не передбачено штатної одиниці, відповідальної за ведення військового обліку, на підприємствах до 500 призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
За наявності на військовому обліку менше ніж 500 призовників, військовозобов’язаних і резервістів обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу.
Такій особі встановлюється доплата в розмірі до 50% посадового окладу, а для державних службовців — у межах економії фонду оплати праці (п. 10 Порядку № 1487).
Конкретний розмір доплати визначається колективним договором підприємства.
! Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (частина друга ст. 97 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
Ведення військового обліку на приватних підприємствах
Варто звернути увагу: обмеження щодо розміру доплати за ведення військового обліку (до 50% посадового окладу) не поширюється на приватні підприємства.
Колективним договором може бути передбачений і вищий розмір доплати за ведення військового обліку.
Доплата за ведення військового обліку встановлюється у разі, якщо на посадову особу служби персоналу покладаються додаткові обов’язки з ведення військового обліку, котрі не передбачені посадовою інструкцією.
У зв’язку з цим у разі відсутності на підприємстві штатної одиниці, відповідальної за ведення військового обліку, працівникові, на якого покладається виконання таких обов’язків, встановлюється доплата за ведення військового обліку.
Щодо ведення військового обліку працівником, який працює на умовах неповного робочого часу
Обов’язки щодо ведення військового обліку можуть бути покладені на працівника, який працює на умовах неповного робочого часу.
Відповідно до частини другої статті 56 КЗпП оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу.
Отже, розмір доплати за ведення військового обліку визначається у відсотках до розміру нарахованої основної заробітної плати відповідно до посадового окладу та відпрацьованого працівником робочого часу.
Приклад
На інспектора з кадрів, який працює на умовах неповного робочого часу, покладено обов’язки щодо ведення військового обліку. Розмір посадового окладу інспектора з кадрів за нормальної тривалості робочого часу дорівнює 15 000 грн. Доплату за ведення військового обліку встановлено у розмірі 10% від основної заробітної плати.
Норма тривалості робочого часу відповідно до графіка роботи на підприємстві у травні 2025 р. дорівнювала 176 годин. У травні 2025 року інспектор з кадрів відпрацював 88 годин.
Розмір оплати праці за одну годину роботи інспектора з кадрів у травні 2025 року: 15 000 : 176 = 85,23 грн
Розмір основної заробітної плати інспектора з кадрів у травні 2025 року: 85,23 х 88 = 7500,24 грн
Розмір доплати за ведення військового обліку у травні 2025 року: 7500,24 х 0,1 = 750,02 грн
Вас може зацікавити
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Програму затверджено Генштабом ЗСУ
Навчанням передбачено:
Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама