Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Звільнення працівника
Новини
23.04.2025
Звільнення працівника
 

Розірвання трудового договору (звільнення), як і будь-якого іншого договору, може відбуватися з ініціативи будь-якої сторони.

Процедура звільнення розпочинається офіційним повідомленням іншої сторони про такий намір (отримання фактів про підстави для звільнення, наприклад, рішення суду) і завершується виданням офіційного наказу про звільнення, проведенням остаточного розрахунку з працівником та поверненням трудової книжки (у випадку, коли її надавали роботодавцю).

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) передбачає чіткий перелік підстав для припинення трудового договору (ст. ст. 36, 38, 39, 40, 41, 43, 431 КЗпП). Застосовану підставу для звільнення (із зазначенням конкретного пункту статті КЗпП) обов’язково вказують у наказі про звільнення та в трудовій книжці.

Залежно від того, з ініціативи якої сторони починається процес, відрізняється відповідна процедура: порядок та строки попередження, додаткові гарантії, вихідна допомога, пріоритетне право на повторне працевлаштування тощо.

Звільнення з ініціативи працівника

Працівник менш обмежений у прийнятті рішення про розірвання трудового договору правилами, яких необхідно дотримуватись, ніж роботодавець. Достатньо подати письмову заяву про звільнення за власним бажанням не пізніше ніж за два тижні до бажаної дати звільнення. Роботодавець має видати наказ про звільнення. У такому випадку працівник не отримує додаткових гарантій та виплат, на дату звільнення йому виплачують заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку і повертають трудову книжку.

В умовах воєнного стану дотримання такого строку працівником не є обов’язковим — у зв’язку з веденням бойових дій у районах, де розташоване підприємство, та у випадку загрози для життя і здоров’я працівник самостійно у своїй заяві визначає дату свого звільнення (ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Звільнення працівника з ініціативи роботодавця

Звільнення працівника з ініціативи роботодавця (визначено окремо в ст. ст. 40, 41 КЗпП) є більш складним процесом, який покликаний насамперед захистити інтереси працівника. Зокрема, підстави для розірвання чітко визначено, і практично всі передбачають наявність деталізованого обґрунтування та попереднього повідомлення.

У більшості випадків прийняттю рішення роботодавцем про звільнення працівника передує настання факту, який свідчить про неможливість подальшої співпраці з таким працівником (наприклад, у разі систематичного невиконання без поважних причин посадових обов’язків; прогулу; вчинення працівником за місцем роботи розкрадання) або події, яка призводить до неможливості роботодавцем забезпечити працівника робочим місцем (ліквідація підприємства, скорочення штату, поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, неможливість забезпечення працівника роботою у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих тощо умов, засобів або майна роботодавця внаслідок бойових дій). Для того щоб роботодавець міг застосовувати такі факти як підставу для розірвання трудового договору з працівником, такі факти мають бути задокументовані.

Однією з найпоширеніших підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця є зміни в організації виробництва та праці. У такому випадку необхідно забезпечити завчасне попередження працівника про таке вивільнення: не пізніше ніж за 2 місяці до вивільнення. Також у такому випадку роботодавець зобов’язаний запропонувати працівнику іншу роботу на підприємстві (за наявності, яка б відповідала кваліфікації працівника).

Роботодавцю під час воєнного стану дозволено проводити звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). У такому разі датою звільнення є перший день виходу на роботу. Також під час воєнного стану роботодавець не зобов’язаний отримувати попередню згоду профспілкового органу для звільнення працівника (окрім випадку, коли такий працівник обраний до профспілкових органів).

Надзвичайно важливо роботодавцю дотримуватись процедури повідомлення працівника про його звільнення, він повинен мати підтвердження отримання відповідних документів працівником. Суди доволі прискіпливо досліджують наявність відповідного підтвердження. Станом на сьогодні це питання є дуже актуальним, адже чимало працівників працюють дистанційно (у тому числі з-за кордону). У період дії воєнного стану законодавство України дозволяє відходити від традиційних правил (зокрема щодо обміну документами), допускається застосування правил, про які працівник і роботодавець заздалегідь домовились. І щоб жодна із сторін не зловживала, мають бути підтвердження такої домовленості. Це може бути положення безпосередньо в трудовому договорі, розпорядження по підприємству тощо (за умови, що з ним ознайомлено працівника).

Звільнення працівника за угодою сторін

Найоптимальніша підстава для розірвання трудового договору — угода сторін. У такому випадку обидві сторони можуть визначити порядок припинення відносин між ними: строки, суми компенсацій тощо.

Вихідна допомога

У деяких випадках, коли звільнення працівника ініціює роботодавець (зокрема в разі звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності штату, виявленою невідповідністю займаній посаді, неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій), працівнику гарантується вихідна допомога (ст. 44 КЗпП) у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Строк позовної давності

Варто звернути увагу на те, що для справ про незаконне звільнення передбачено спеціальний строк позовної давності: незаконне звільнення можна оскаржити протягом 1 місяця від дати отримання наказу про звільнення.

Якщо строк звернення до суду було пропущено з поважних причин, суд може поновити ці строки, але тільки за умови, що від дати отримання наказу про звільнення минуло не більше 1 року.

Вас може зацікавити

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

Журнал
«КАДРОВИК.UA»
 

Придбати

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

 

Тетяна Ященко

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 706 Версія для друку
 
Дивіться також:
Військово-облікові документи: оновлені вимоги до військового обліку
Термін давності для використання щорічних відпусток
Чи можна проводити «зовнішнє» звіряння з ТЦК та СП електронною поштою?
Чи є мобінгом безпідставне позбавлення працівника премії?
Умови призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Що варто знати про скорочення працівників
Нові правила виходу на пенсію у 2026 року
Вагітні працівниці: трудові права та гарантії
Трудова книжка: яка вона в країнах ЕС?
Інформація про кількість військовозобов’язаних: хто і як подає в разі бронювання працівників?
Страховий стаж за кордоном: як українцям не втратити пенсію?
З 1 січня зміняться правила працевлаштування осіб з інвалідністю
Звільнення за угодою сторін: що має знати працівник?
Як правильно встановити працівнику 0,75 ставки?
Перевірки ПФУ за новими правилами: критерії ризиків, умови допуску та наслідки
Прийняття на роботу з повною матеріальною відповідальністю: зразки документів
7 міфів про звільнення працівників, у які вірять роботодавці
Мінекономіки про зміни у механізмі бронювання працівників
Як зміняться виплати на дітей з 1 січня 2026 року?
Бронювання працівників: нові процедури, контроль за лімітами, анулювання відстрочок
Затверджена Зміна № 16 до Класифікатора професій
Мінімальну зарплату пропонують підвищити до 20 000 грн
Роботодавцям дали додатковий час на кадрові повідомлення до ПФУ
Що буде з працівником після закінчення 45 днів бронювання?
Чи обов’язково складати графік відпусток в період дії воєнного стану?
Умови застосування підсумованого обліку робочого часу
Трудовий кодекс передається до Уряду: що він містить?
Внутрішній сумісник у графіку відпусток
Штрафи Держпраці за порушення трудового законодавства у 2026 році
Оновлений Порядок бронювання: докладно про зміни
Записи про звільнення у трудову книжку: приклади
Які документи повинен надати працівник під час працевлаштування?
Штатний розпис-2026: відмовлятися точно не варто
Правило 45 днів і «проблемні» документи: детально про зміни в бронюванні працівників
Чи можна прийняти на роботу працівника, у якого відсутня відмітка про ВЛК?
Як суди вирішують трудові конфлікти: добірка найпотужніших кейсів
Галузеві, територіальні угоди та зміни до них: повний реєстр
Графік відпусток-2026: вимоги, ризики, організаційні рішення
Чи має право роботодавець видати працівникові оригінал трудової книжки для ПФУ?
З 1 січня діють нові строки повідомлення про прийняття та звільнення працівників
Які повноваження Держпраці в питаннях працевлаштування осіб з інвалідністю?
Систематичне невиконання обов’язків із боку працівника
Прискорене бронювання працівників: внесено зміни до Порядку
Чи можна оформити сумісника на повну ставку?
ПФУ встановив нові правила перевірок роботодавців
Перевірка кандидатів перед працевлаштуванням: межі дозволеного для роботодавця
Прийняття на роботу з випробувальним терміном: зразки документів
Ліміти бронювання працівників та наслідки їх перевищення
Верховна Рада прийняла Держбюджет на 2026 рік
Визначення основного робочого місця працівника
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com