Згідно норм КЗпП у працівників є можливість працювати одночасно на декількох підприємствах. Вони самостійно обирають котре з місць роботи вважатиметься основним та повідомляють про це свого роботодавця у заяві про прийом на роботу. Всі інші місця роботи, без обмежень у кількості, вважатимуться сумісництвом. Незалежно від виду місця роботи, за працівниками зберігаються всі соціальні гарантії, права та обов’язки. Однак з 1 січня 2023 р. до 3 квітня 2025 р. діє виключення, що стосується оплати тимчасової непрацездатності за рахунок коштів Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) для сумісників.

Головне правило: тільки одне місце оплати

За лікарняними листками, що видані за цей період, можна отримати фінансування з ПФУ тільки за одним із місць роботи — основним чи сумісництвом. При цьому ПФУ у своєму листі від 16.01.2023 р. № 1468-1025/Я-03/8-2800/23 визначає першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності за основним місцем роботи. Для проведення таких нарахувань суміснику необхідно підтвердити, що за основним місцем роботи йому не нараховували допомогу по тимчасовій непрацездатності з зазначенням підстави відмови.

Таким документом підтвердження може бути:

• копія протоколу про відмову в призначені допомоги;
• повідомлення про відмову в призначені допомоги;
• витяг з наказу або копія наказу з основного місця роботи (ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У решті моментів процедура нарахування та виплата лікарняних сумісникам така ж, як і у працівників з основним місцем роботи.

При цьому нарахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом можна у випадку, якщо працівнику відмовили в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи з причини перебування працівника за цим основним місцем роботи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці чи додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Випадки, коли лікарняний не оплачують

У випадках, що передбачені в ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», допомога не призначається ні за основним місцем роботи, ні за сумісництвом.

До таких причин належать:

• травма одержана при вчинені застрахованою особою кримінального правопорушення;
• навмисне завдання шкоди власному здоров’ю;
• перебування під арештом або проведення судово-медичної експертизи;
• примусове лікування, призначене за судовим рішенням;
• травма або захворювання, отримані внаслідок алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
• листок непрацездатності визнано необґрунтованим;
• порушення режиму, встановленого лікарем.

Важливо: якщо працівнику відмовили за основним місцем роботи у наданні допомоги з причин зазначених вище, за сумісництвом така допомога також не надається.

Що змінюється з 4 квітня 2025 року?

Відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 18.12.2024 р. № 4158, що вступає в силу 4 квітня 2025 р., вносяться зміни до ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Сумісники знову отримають право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Пенсійного фонду України незалежно від виплат на основному місці роботи. Це стосуватиметься лише страхових випадків, які розпочалися з 4 квітня 2025 р. та пізніше.

Оплата перших 5 днів лікарняного

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності через захворювання або травму, не пов’язану з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок роботодавця, відповідно до Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця від 26.06.2015 р. № 440.

Згідно з п. 2 цього Порядку, така оплата здійснюється як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Підставою для оплати є:

• для основного місця роботи — оригінал листка непрацездатності, виданий в установленому порядку.
• для роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріплена печаткою за основним місцем роботи, або електронна копія листка непрацездатності.

При отриманні листка непрацездатності роботодавець має перевірити правильність його заповнення, а також з’ясувати, чи нема підстав у відмові допомоги по тимчасовій непрацездатності. Якщо таких немає, лікарняний має бути оплаченим за місцем роботи за сумісництвом.

Рішення щодо оплати лікарняного має бути прийнято у визначені строки:

• впродовж 10-ти робочих днів — для звичайного лікарняного;
• впродовж 3-х робочих днів — для лікарняного у зв’язку з вагітністю та пологами.

Дані строки є актуальними з дня отримання документів від працівника або якщо це електронний листок непрацездатності — з дня, коли документ отримає статус «готовий до сплати».

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається працівникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Обмеження на розмір виплат

Варто звертати увагу на те, що згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266) сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (або допомоги по вагітності та пологах) у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо у працівника протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше шести місяців, то допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку, а допомога по вагітності та пологах — не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (п. 29 Порядку № 1266). Тому для виконання цього порядку та уникнення завищеного нарахування розміру допомоги рекомендується, щоб сумісник додатково надавав розрахунок середнього заробітку з основного місця роботи.

Вас може зацікавити
	Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності» Вичерпно про порядок оформлення «лікарняних» Надаємо готові зразки наказів Гарантуємо письмову консультацію від експерта Придбати курс

Марія Біленька