Нині у ЗМІ відбувається активне обговорення законодавчих пропозицій Мінсоцполітики стосовно зміни формули обчислення пенсій шляхом запровадження бальної системи.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, метою його напрацювання є усунення диспропорції між розмірами пенсій, призначених у різних роках, спрощення механізму обчислення пенсії, забезпечення прямого взаємозв’язку між розміром страхових внесків, які сплачуються до пенсійної системи, та розміром пенсій, які призначатимуться у майбутньому.

Нинішня пенсійна система має багато проблем. Насамперед, це:

• низький рівень пенсій, адже співвідношення середньої пенсії до середньої зарплати становить на рівні 30%, що пов’язано із незадовільним співвідношенням працівників і пенсіонерів, тіньовою зайнятістю і ухиленням різними шляхами від сплати страхових внесків;
• низька вартість страхового стажу при обчисленні пенсій — лише 1% за кожний рік страхового стажу;
• значна різниця у розмірах пенсій залежно від дати виходу на пенсію при наявності однакових показників страхового стажу і заробітку (для раніше призначених пенсій застосовується показник середньої зарплати 7994,47 грн, при призначенні пенсій у 2024 році — 13 559,41 грн), а існуючий порядок індексації пенсій в умовах високого рівня інфляції та зростання середньої зарплати не вирішує цієї проблеми.

Що пропонує бальна система?

Для осіб, які отримували заробітну плату на рівні середньої заробітної плати в країні і нижче, за бальною системою розмір пенсії буде трохи більшим, але таке підвищення не для всіх буде відчутним через наявність встановлених до пенсій різних доплат до прожиткового мінімуму, доплати окремим віковим категоріям пенсіонерів та інше.

Усувається різниця між розмірами пенсій, призначених у різні роки при наявності одних і тих же показників страхового стажу і заробітної плати (хоча це буде залежати від вартості одного балу та відповідних рішень Уряду). Внаслідок перерахунку раніше призначених пенсій, їх розміри будуть дещо підвищені.

Щодо нового порядку індексації пенсій, то обчислена відповідно нього сума підвищення буде меншою, ніж на сьогодні. Проте новий механізм індексації застосовуватиметься до всіх пенсій, у тому числі і раніше призначених, що забезпечить застосування однакового порядку підвищення всіх пенсій.

Проте, не все так однозначно

1. Передбачається, що пенсія складатиметься з двох частин — базової і страхової.

Базова частина пенсії визначатиметься у розмірі 30% мінімальної зарплати, зменшеної на суму сплачених з неї різних податків і зборів. У пояснювальній записці до проекту не зазначається для чого пропонується такий порядок обчислення базової частини пенсії. За чинним законодавством при обчисленні різних виплат застосовується нарахована заробітна плата, тобто до сплати із неї різних податків і зборів. Визначивши 30% від 8000 грн та зменшивши одержану суму на 19,5% (податок з доходів фізичних осіб і військовий збір) розмір базової частини пенсії складе 1932 грн, а якщо зменшити на 23% (з урахуванням військового збору у розмірі 5%), — 1840 грн.

Зазначений розмір базової пенсії не забезпечуватиме мінімальний рівень пенсії — прожитковий мінімум (затверджений розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб — 2361 грн, фактичний розмір прожиткового мінімуму — 6000 грн). У зв’язку з цим незрозуміла мета запровадження базової частини пенсії.

2. Якщо для працівників із невисокою заробітною платою розмір пенсії за бальною системою буде трохи більшим, ніж за розрахунками відповідно до діючого порядку обчислення пенсії, то для тих у кого заробітна плата перевищує, наприклад, півтори середньої зарплати по країні — розміри пенсій за бальною системою будуть дещо нижчими, а в деяких випадках — істотно.

Наприклад, якщо зробити приблизний розрахунок з урахуванням середньої зарплати в країні (з якої сплачено єдиний соціальний внесок) за 2023 рік (14 308 грн) та мінімальної зарплати 8000 грн, то при наявності страхового стажу 35 років розмір пенсії становитиме:

• при коефіцієнті заробітку 0,6 — за існуючою формулою 2847,48 грн, а за бальною системою — 3998,40 грн;
• при коефіцієнті заробітку 3,0 — за існуючою формулою — 14 237,38грн, а за бальною — 12 264,00 грн.

3. Проектом не передбачено мінімального і максимального розмірів пенсії.

За принципами функціонування солідарної пенсійної системи має бути передбачений мінімальний і максимальний розмір пенсії. Не може в солідарній системі виплачуватися, припустімо по 1000–1500 грн і 50–100 тисяч гривень.

Інша річ, що ці розміри можуть встановлюватися в абсолютних числах, у пропорції до певної величини або виходячи з формули обчислення розміру пенсії. Солідарна пенсійна система покликана, в першу чергу, забезпечити більш широке коло осіб належним рівнем матеріального забезпечення.

Щодо працівників з високим рівнем заробітної плати, то для них є можливість, крім пенсії в солідарній системі, формувати собі додаткове матеріальне забезпечення у старості шляхом накопичення. Так працюють системи в інших країнах.

Досвід свідчить, що в солідарній пенсійній системі співвідношення мінімальної і максимальної пенсії становить в середньому 1 до 4–6.

4. І саме головне — розмір страхової частини пенсії залежатиме від вартості одного балу.

При обчисленні вартості одного балу враховуватиметься середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за попередній рік, зменшена на суму відрахувань податків, інших обов’язкових платежів. Тобто, знову пропонується застосовувати не нараховану, а «чисту зарплату», що є необґрунтованим (про що зазначено вище).

При цьому передбачається, що з дати набрання чинності цим Законом та щороку з 1 березня у період до 28 лютого 2030 року буде застосовуватися коригуючий коефіцієнт фінансової стійкості при визначенні вартості одного балу, тобто застосовуватиметься «ручний режим» визначення вартості одного балу.

Якщо протягом зазначеного періоду застосовуватиметься коригуючий коефіцієнт, більш за все у меншому розмірі, ніж передбачено законодавчою нормою, то розміри індексації пенсій будуть низькими, що призведе до штучного стримування підвищення пенсій і втрати пенсіями своєї купівельної спроможності.

5. Проектом передбачається багато інших положень, які не підтримуються.

Наприклад, пропонується скасувати пенсії по інвалідності, а замість них запровадити страхову виплату у соціальному страхуванні (передбачено законопроектом № 12209). Проте умови отримання цієї страхової виплати для осіб із стійким частковим обмеженням працездатності є гіршими порівняно з тими, які передбачені чинним законодавством, оскільки така страхова виплата виплачуватиметься тільки якщо особа працює і з урахуванням отримуваного заробітку.

Тобто, якщо в особи втрата працездатності 50, 60, 80 відсотків і більше (крім повної втрати працездатності), то для того щоб отримувати щомісячну страхову виплату особа має працювати.

Незрозуміло також як здійснюватиметься матеріальна підтримка тих осіб, які за нинішніми медичними показниками матимуть право на встановлення 3 групи інвалідності.

Або ж пропонується у Законі України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» такий соціальний показник як «мінімальний розмір пенсії за віком» замінити на «розмір базової частини пенсії за віком».

Така заміна є безпідставною, адже статтею 17 цього Закону визначено, що основні державні соціальні гарантії встановлюються з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. При цьому визначено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Прожитковий мінімум є вартісною величиною достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Чи забезпечує запропонований «розмір базової частини пенсії за віком» (1932 грн чи 1840 грн) достатній життєвий рівень громадян? Відповідь очевидна.

За результатами розгляду зазначеного законопроекту СПО об’єднань профспілок надіслала Мінсоцполітики зауваження до нього із висновком, що він потребує суттєвого доопрацювання.

Вас може зацікавити
	Комплект «Особові картки та особові справи працівників: оформлення, облік, зберігання» До комплекту входять: Добірка матеріалів «Особова картка й особова справа: інструкція до застосування» Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення» Придбати комплект