Цивільно-правовий договір є письмовим договором, за яким виконавець (фізична особа) зобов’язаний виконати визначену роботу або надати визначений обсяг послуг з визначеним договором результатом, а замовник — оплатити її результат.

Для цивільно-правового договору притаманні так ознаки:

1. Фізична особа не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку.
2. Сама організує роботу та виконує її на власний ризик.
3. Не повинна дотримуватися трудового законодавства.
4. Оплачується не процес праці, а його результат.
5. Результат оформляється актами здачі-приймання робіт (наданих послуг).

Натомість трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем — фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець — фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір характеризується такими особливостями:

1. Працівник надає трудову книжку.
2. Працівнику організовують процес роботи: надають робоче місце, визначають правила внутрішнього трудового розпорядку.
3. Визначають обсяг роботи у трудовому договорі, посадових інструкціях тощо.
4. Ознайомлюють працівника з умовами праці, з правами та обов’язками, з технікою безпеки, санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони тощо.
5. Сплачують заробітну плату.

Головна різниця між трудовим та цивільно-правовим договорами полягає в тому, що перший регулює процес організації трудової діяльності працівника, а другий — виконання визначеного обсягу робіт (послуг) та порядок отримання матеріального результату.

У постанові ВС від 02.02.2021 р. у справі № 300/2156/19 стосовно концепції прихованого працевлаштування, у якій згадано про Рекомендації про трудове правовідношення № 198 Міжнародної організації праці (далі — МОП), зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобах конкретні ознаки визначення трудових правовідносин. Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються «підпорядкованість» та «залежність». У пункті 13 Рекомендацій «підпорядкованість» проявляється, якщо робота:

• виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони;
• передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства;
• виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи;
• виконується працівником особисто;
• виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила;
• має характерну тривалість/продовжуваність;
• вимагає особисту присутність працівника;
• передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником.

При встановленні трудових відносин за допомогою критерію «залежності» беруться до уваги наступні елементи:

• періодичність виплати винагороди працівнику;
• той факт, що така винагорода являється єдиним або основним джерелом доходів працівника;
• виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів;
• реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку;
• оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи;
• відсутність фінансового ризику у працівника.

З ким не можна укладати цивільно-правові договори?

• Постанова Верховного Суду від 04.03.2021 р. у справі № 0840/3691/18 щодо бухгалтера

Обставини справи

Між ФОП (Замовник) та фізособою (Виконавець) укладено договір надання послуг, відповідно до умов якого Виконавець зобов’язується надати Замовнику послуги, вказані в п. 1.2 Договору, а замовник зобов’язується сплатити замовлені послуги (п. 1.1 Договору). Виконавець зобов’язується надати такі послуги: бухгалтер (п. 1.2 Договору).

Позиція Верховного Суду

Оцінити договір на предмет наявності ознак трудової чи цивільно-правової угоди необхідно з урахуванням специфіки діяльності з ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

• введення до штату підприємства посади бухгалтера;
• користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець;
• ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, яка провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;
• самостійне ведення бухгалтерського обліку.

Вимоги цієї статті свідчать про те, що за цим договором наявні трудові відносини, а не цивільно-правові, оскільки договір укладено з фізособою.

• Постанова Верховного Суду від 02.06.2021 р. у справі № 260/613/19 щодо особи, яка виконує роботи підвищеної небезпеки

Обставини справи

Між ФОП та фізособами були укладені цивільно-правові угоди щодо виконання робіт по заготівлі та трелюванні лісу, що було встановлено під час інспекційного відвідування інспектором Держпраці.

Позиція Верховного Суду

Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 26.10.2011 р. № 1107 передбачено, що лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу належать до робіт підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинен одержати саме роботодавець.

Оскільки законодавством передбачено, що отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт фізична особа-підприємець (роботодавець), то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2019 р. у справі № 480/4515/18.

• Постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 380/1563/20 щодо медичних працівників

Медична сестра у стоматології не може вважатися такою особою, яка надає послуги за умовами цивільно-правового договору, оскільки така діяльність має всі ознаки роботи, що повинна виконуватися на умовах трудового договору.

Ганна Лисенко