Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У системі права на захист трудових прав ключове місце належить праву на судовий захист. Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (ст. 124 Конституції України).

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання (ст. 129¹ Конституції України).

Трудові спори про поновлення працівника на роботі, незалежно від підстав припинення трудового договору, розглядають безпосередньо районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (ст. 232 КЗпП).

Відповідно до частини сьомої ст. 235 КЗпП рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, ухвалене органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню, що забезпечує невідкладний і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі — Закон № 1404).

Згідно з частиною другою ст. 65 Закону № 1404 рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно є обов’язковим та підлягає виконанню не з моменту набрання законної сили, а негайно — з часу його оголошення в судовому засіданні та незалежно від того, чи буде оскаржуватись (див. додатково лист від Мінекономіки від 26.05.2021 р. № 4712-03/29293-01).

Міністерством праці та соціальної політики України в листі від 07.08.2007р. № 205/06/187-07, були надані додаткові роз’яснення з питань, пов’язаних із поновлення на роботі а саме:

«Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акту органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Питання, пов’язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 р. № 58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним (наприклад, пишеться: «Запис за таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі»).

Отже, поновлення на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка, відповідно до цього рішення, визнається недійсною».

Приписи ст. 63 Закону № 1404, крім накладення штрафу за невиконання рішення суду, передбачають надсилання боржнику вимоги виконати рішення, яке підлягає негайному виконанню протягом 3-х робочих днів. Водночас статтею 76 Закону № 1404 передбачена відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону.

Крім зазначеного статтею 236 КЗпП також передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином для уникнення негативних наслідків за невиконання рішення суду про поновлення працівника на роботі з метою сумлінного його виконання відповідно до вищенаведених приписів законодавства роботодавцю рекомендовано:

1. Отримати рішення суду та уважно вивчити його зміст. Звернутися до суду можна дистанційно через систему «Електронний суд» (id.court.gov.ua).
   
   
2. Вжити заходи щодо негайного виконання рішення суду. Видати наказ про поновлення працівника на роботі незалежно від того, чи плануєте оскаржувати ухвалу суду, яким:
• скасувати наказ про звільнення працівника, яке суд визнав незаконним;
• зобов’язати відповідального працівника за ведення кадрової документації внести відповідні записи до трудової книжки працівника (за її наявності) та до особової справи (облікової картки);
• зобов’язати працівника, відповідального за нарахування заробітної плати нарахувати заробітну плату за час вимушеного прогулу відповідно до рішення суду.
  
  
3. Про скасування наказу про звільнення та про поновлення на роботі відповідно до рішення суду повідомити працівника шляхом направлення йому за місцем реєстрації (фактичного проживання) листа із долученням копії наказу і або/ повідомити іншим доступним способом електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (див. додатково статтю 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX).
   
   
4. Забезпечити допуск працівника до роботи за посадою відповідно до судового рішення про поновлення на роботі, вжити відповідних заходів щодо запобігання мобінгу та будь-яким діям, що можуть трактуватися як переслідування працівника за звернення до суду, а також вжити інші заходи, обов’язок із виконання яких покладено на роботодавця статтею 141 КЗпП.