Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України питання ведення обліку військовозобов’язаних на підприємстві набуло максимальної актуальності. Станом на сьогоднішній день, попри те, що активні воєнні дії тривають більше ніж півтора роки, на практиці виникає багато питань та спорів між роботодавцями та територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП) з приводу військового обліку. Водночас посилюється і відповідальність за порушення правил обліку військовозобов’язаних на підприємстві, що є актуальним для бізнесу.

Правила «військового» обліку для бізнесу

Перш за все розглянемо основні питання, пов’язані з веденням обліку військовозобов’язаних.

Керуючись положеннями Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», мова піде про обов’язок підприємств вести персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відзначимо, що на фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, цей обов’язок не поширюється, оскільки:

• Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» не містить норм про те, що фізичні особи-підприємці або ж фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести військовий облік. Такі особи не є підприємствами у розумінні чинного законодавства;
• відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 30.12.2022 р. № 1487 не встановлено обов’язку щодо ведення військового обліку фізичними особами-підприємцями або ж фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Це підтверджено також і судовою практикою, наприклад, рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.07.2023 року у справі № 383/1142/.

Умовно такі обов’язки підприємств, що входять до військового (персонального) обліку, можна поділити на наступні групи:

• перевірочні (здебільшого виникають під час прийняття громадян на роботу з приводу перевірки наявності військово-облікових документів та звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх документах);
• інформативні (подання до відповідних органів: ТЦК та СП, СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки) інформації про зміну облікових даних працівників, їх документів, а також повідомлень про осіб, які порушують правила військового обліку;
• роз’яснювальні (відображаються у доведенні та роз’ясненні до працівників правил військового обліку, оповіщенні про виклик відповідними органами).

Повний перелік таких обов’язків роботодавців (підприємств) викладено у п. 34 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» № 1487 від 30.12.2022 року.

Найчастішими порушеннями правил ведення персонального військового обліку з боку бізнесу можливо вважати:

1. Неподання інформації про працівників призовників, військовозобов’язаних, резервістів до уповноважених органів.
2. Несповіщення на вимогу уповноважених органів призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.
3. Незабезпечення своєчасного прибуття призовників, військовозобов’язаних та резервістів за викликом уповноважених осіб.

Штрафи для бізнесу, відповідальність для керівника у разі порушення правил «військового» обліку

Порушення правил обліку військовозобов’язаних на підприємстві за своїм об’єктом є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП), за що, відповідно, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу:

• для громадян — від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн);
• для посадових осіб — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн).

За вчинення повторного протягом року порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, передбачений штраф:

• для громадян — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн)
• для посадових осіб — від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн).

Хто уповноважений на складання протоколів про вчинення такого адміністративного правопорушення?

Логічно було б припустити, що враховуючи, що відповідно до ст. 235 КУпАП справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за ст. 210-1 КУпАП розглядають ТЦК та СП, то і протоколи про вчинення таких адміністративних правопорушень мають складати уповноважені особи цих органів. Але сталось, не як гадалось… Адже як у статті 255 КУпАП, що визначає перелік осіб, які мають право складати протокол про адміністративні правопорушення, так і у Положенні про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154, про повноваження ТЦК та СП (їх посадових осіб) складати протоколи не йдеться. Це, можливо, варто вважати упущенням законотворця, але маємо факт — законом не передбачено право ТЦК та СП складати протоколи у справі про адміністративні правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, і це є прогалиною, яка може бути використана на користь бізнесу у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП.

Строк притягнення до адміністративної відповідальності

Загальний строк, передбачений ст. 38 КУпАП, при нетриваючому адміністративному порушенні — два місяці з дня вчинення такого правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через два місяці з дня його виявлення.

Кого може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку підприємствами?

Адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення обліку військовозобов’язаних на підприємстві покладається на посадових осіб: керівників та працівників, на яких покладено посадові обов’язки, пов’язані із веденням військового обліку (у разі їх наявності).

Також акцентуємо увагу на тому, що КУпАП не передбачає адміністративної відповідальності для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, ані за неподання до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць, ані за прийом на роботу працівників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, ані за незабезпечення сповіщення про виклик у військкомат.

Яких найчастіше помилок припускаються ТЦК та СП при розгляді справ про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП за порушення бізнесом правил «військового» обліку?

Виходячи з аналізу судової практики останнього часу, найчастіше це процесуальні помилки:

• притягнення до відповідальності неуповноважених осіб за ведення військового обліку на підприємстві;
• підписання протоколу про адміністративне правопорушення неуповноваженою особою (наприклад, працівником підприємства замість її керівника);
• невстановлення особи правопорушника та склад адміністративного правопорушення;
• невручення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності відповідальній особі;
• неповідомлення особі про дату, місце, час розгляду справи;
• складання постанови без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (наприклад, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 року у справі № 451/414/23).

Вас може зацікавити
	Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку» Програму затверджено Генштабом ЗСУ Навчанням передбачено: Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка Групові та індивідуальні консультації Відповіді на запитання учасників курсу Залишити заявку

Марія Золотарьова, Владислав Горбенко