З початку війни зафіксовано 30 тис. тривог по всій Україні. Лише за 5 днів вересня 2023 року — 150 тривог. Середня тривалість тривоги — 55 хв. Найдовша тривога — 18 годин. Робочий день у працівника зазвичай 8 годин. І відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги більше ніж 3 години на день, може дати привід для роботодавця звільнити працівника за прогул. Розповімо, коли відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги є поважною причиною прогулу та як оплачується.

Робота під час повітряної тривоги: право чи обов’язок працівника?

Повітряна тривога — сигнал оповіщення населення про загрозу атаки з повітря, яка здійснюється через системи оповіщення, зокрема через електронні комунікаційні мережі загального користування (ст. 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 р. № 733.

Укриття (захисні споруди цивільного захисту) — інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Передбачений алгоритм поведінки громадян у випадку оголошення повітряної тривоги: після отримання оповіщення громадяни повинні негайно повинні пройти в укриття для збереження здоров’я та життя.

Працівники не є виключенням, тому у разі оголошення повітряної тривогу в районі, де працює працівник, останній повинен припинити роботу та вжити необхідні заходів безпеки для свого здоров’я та життя.

Укриття під час повітряної тривоги для працівника може бути:

• в приміщенні офісу (якщо так вирішив працівник),
• в укритті або сховищі, створене роботодавцем,
• в спеціально визначеному укриття, перелік яких є на офіційних сайтах міських або селищних рад тощо.

Саме працівник вирішує, в якому укритті він буде перебувати під час повітряної тривоги в робочий час (в офісі або пройти в найближче обладнане укриття).

Обов’язок роботодавця

Роботодавець повинен створити належні та безпечні умови праці:

• ст. 141 КЗпП — організувати працю (транспорт, дистанційну роботу, неповний робочий день тощо);
• ст. 153 КЗпП — створити безпечні умов праці в тому числі захист від небезпеки повітряних атаках).

Підприємства мають розробити та запровадити локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) дій працівниками для збереження життя і здоров’я, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. За період простою з причин, передбачених частиною другою ст. 6 Закону «Про охорону праці», які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

При цьому, роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Отже, виконання роботи під час повітряної тривоги є загрозою для життя та здоров’я працівника.

Відсутність працівника на роботі під час тривоги: прогул чи необхідність?

Прогул — відсутність працівника на роботі понад 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин та без попередження роботодавця (ч. 4 п. 1 ст. 40 КЗпП). Прогул — це залишення роботи без поважних причин та без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі надається, виходячи з конкретних обставин.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно зі статтею 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Визначаючи справедливий баланс між правом особи на безпечне для життя і здоров’я довкілля та правом на справедливий суд, слід зазначити про пріоритет природного права особи на життя та безпечне довкілля, яке визнається усіма цивілізованими народами і націями та є загальним спадком європейської правової традиції, позитивний обов’язок щодо забезпечення якого на території України покладено на Державу Україна. Так, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (стаття 1 Конституції України).

Невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, в тому числі повітряної тривоги, не може мати наслідком звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за підставою «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

Між повітряною тривогою та прогулом повинен бути такий зв’язок, що в результаті повітряної тривоги та небезпеки для життя та здоров’я працівник вимушено відсутній на роботі (в офісі або на робочому місці на дистанційній роботі). В такому випадку повітряна тривога буде поважною причиною прогулу.

Відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги може бути поважною причиною, але в залежності від обставин та дій працівника.

Давайте розберем два приклада:

1. Працівник протягом одного дня уходив декілька разів з робочого місця в укриття, час його відсутності співпадає з оголошеними тривогами. Це вимушений прогул з поважних причин.
2. Працівник відсутній на роботі 3 дня, а потім заявляє що він сидів в укритті вдома, а повітряні тривоги були 2 рази по 1,5 години), то це прогул, оскільки працівник має перебувати в укритті лише під час повітряних тривог, а в інший час працювати.

Отже, перебування в укритті під час повітряної тривоги може бути поважною причиною відсутності працівника на роботі, якщо:

• час відсутності працівника на роботі співпадає з повітряною тривогою + час для добирання (офіс-укриття-офіс). Це можна підтвердити інформацією з сайтів або додатків (alarmmap.online, map.ukrainealarm.com), офіційних відповідей військових адміністрацій або рад);
• працівник повідомив причину відсутності керівника (за можливості);
• на підприємстві відсутнє спеціальне укриття, де може працювати працівник.

Судова практика

Висновку Верховного Суду наразі немає. Судова практика у питанні поважності причини прогулу, як повітряна тривога лише формується. Вже є рішення судів перших інстанцій.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2022 р. по справі № 161/8467/22

Працівника КП «Луцькводоканал» було звільнено за прогули. Поважність її відсутності вона пояснювала постійними повітряними тривогами.

Судом було встановлено:

• на підприємстві не обладнано укриття;
• до працівників було доведено, що всі працівники на час повітряних тривог зобов’язані перейти в найближче укриття або скористатись правилом «двох стін», по закінченню повітряної тривоги повернутись на робоче місце;
• згідно відповіді Управління з питань цивільного захисту Волинської обласної військової адміністрації Волинської обласної державної адміністрації тривалість оголошених повітряних тривог у м. Луцьку: 05.04.2022 року з 05:32 год. по 06:14 год.; 27.04.2022 року з 10:16 год. по 10:41 год.);
• відповідно до автоматизованої пропускної системи підприємства, працівниця була відсутня на робочому місці: 05.04.2022 року 3:45 год. (з 07:45 год. до 11:30 год.), 27.04.2022 року 5:38 год. (з 10:22 год. по 17:00 год.)

Суд співставив тривалості повітряних тривог та часу відсутності працівника на робочому місці, і встановив, що повітряна тривога оголошена поза межами робочого часу підприємства.

Рішення Карлівський районний суд Полтавської області від 22.08.2023 р. по справі № 531/609/23

Працівника було звільнено за прогул 10.02.2023 року.

Судом було встановлено:

• 10.02.2023 відбувся масований ракетний обстріл України, загальна тривалість повітряної тривоги склала 10 год. 10 хв. У межах робочого часу позивача повітряну тривогу було оголошено у період з 08:28 год. до 11:56 год. (3 год. 27 хв.); з 13:13 год. до 14:40 год. (1 год. 27 хв.);
• після оголошення повітряної тривоги працівник пішов до укриття, що знаходиться за адресою, яке мається у списку споруд, що призначені для укриття, викладеному на офіційному сайті міської ради;
• поза межами оголошеної повітряної тривоги, працівник був відсутній на роботі загальний час його відсутності становить 02 години 05 хвилин.

Отже, невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин не може мати наслідком звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за підставою «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 р. по справі № 480/5559/22

Суд висловив позицію, що перебування в укритті під час повітряної тривоги може бути поважною причиною відсутності працівника на роботі, однак позивач не заперечує, що був відсутній на робочому місці протягом повних робочих днів, в тому числі і в ті години, коли повітряна тривога не оголошувалась. При цьому, належних доказів поважності причин своєї відсутності на роботі в цей час позивач не надав.

Тому роботодавець не може вимагати працівника працювати під час повітряної тривоги, якщо він не створив для нього безпечні умови праці (обладнав спеціальне укриття, де можна працювати). В свою чергу, працівник може не виконувати роботу під час повітряної тривоги, а перебувати в укритті.

Як оплачується робочий час, коли працівники перебувають в укритті під час повітряної тривоги?

Чіткого алгоритму законодавством не передбачено. Теоретично можна:

• Простій.

Ст. 34 КЗпП. Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

П. 3 ст. 113 КЗпП. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Але, виникають труднощі з оформленням простою. Кожного разу треба скласти акт про простій, видати наказ про простій, перерахувати за час відсутності середній заробіток, ознайомити працівника з наказом).

• Виплачувати заробітну плату у звичайному розмірі.

Роботодавець може прийняти таке рішення і не змінювати розмір з/п працівника, адже його відсутність не з його вини.

Крім того, більшість працівників мають технічну змогу працювати в укриттях, тому і зменшувати з/п немає підстав.

Вас може зацікавити
	Добірка «Простій у воєнний час: оформлення й оплата» У добірці чіткі і лаконічні відповіді на найпоширеніші запитання, які пов’язані з простоєм на підприємстві у воєнний час. Отримати добірку

Ганна Лисенко