Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Хто із працівників несе відповідальність за те, щоб укриття було відчиненим під час тривоги?
Новини
22.08.2023
Хто із працівників несе відповідальність за те, щоб укриття було відчиненим під час тривоги?
 

Якщо у роботодавця є укриття, то хто із працівників несе відповідальність за те, щоб таке укриття було відчиненим?

Реалії сьогодення вимагають від роботодавців ще більшої уваги до безпеки працівників на робочих місцях.

І хоч, як і раніше, ч. 1 ст. 153 КЗпП України визначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, в сучасних умовах її зміст набуває нового значення.

Отже, актуальне питання: «якщо у роботодавця є укриття, то хто із працівників несе відповідальність за те, щоб таке укриття було відчиненим?» пропонуємо розглянути з наступних аспектів.

1. Визначення понять та правове регулювання

Саме поняття «укриття» передбачає дію людини (як дієслово) або місце, яке може служити захистом, прикриттям (як іменник).

Правове регулювання усіх процесів, пов’язаних з цивільною безпекою населення здійснює Кодекс цивільного захисту України та численні підзаконні нормативні акти, котрі уточнюють та доповнюють його норми.

Глава 7 Кодексу цивільного захисту України передбачає визначення основних засад укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту та евакуаційні заходи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Кодексу Цивільного захисту України Укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту здійснюється безпосередньо у сховищах, протирадіаційних укриттях, спорудах подвійного призначення, швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях, а також у інших інженерних спорудах, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (виходячи зі змісту поняття «захисні споруди цивільного захисту», викладеного в п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

2. Відповідальні особи: загальний аспект

Згідно з ч. 8, 9 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів.

Відтак, варто: визначити чи дійсно сховище або інший вид захисної споруди цивільного захисту дійсно перебуває у власності та на балансі відповідної юридичної особи/ФОП. Це можна перевірити шляхом дослідження правовстановлюючих документів на конкретну нерухомість, обов’язково актуальним з звірянням даних з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, та з дослідженням у технічній документації наявності описаних складових частин будівель (якщо це підвальне, напівпідвальне, цокольне приміщення) або окремих складових об’єкта нерухомого майна (якщо ми говоримо про ЦМК).

3. Відповідальні особи: трудові правовідносини

Відповідно до Глави 1 Розділу VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.07.2018 р. № 579 (далі — Вимоги) суб’єкти господарювання (балансоутримувачі) незалежно від форми власності створюють об’єктові формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (далі — формування) або призначають осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд (далі — відповідальні особи).

Створення формувань здійснюється відповідно до Порядку утворення, завдань та функцій формувань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 р. № 787.

Формування (ланки або групи) призначаються для обслуговування захисних споруд у період використання їх за призначенням, а також для здійснення експлуатації та перевірок інженерно-технічного обладнання. Примірні схеми організації формувань з обслуговування захисних споруд наведено в додатку 9 до цих Вимог. За відсутності необхідної кількості працівників посади у формуваннях можуть поєднуватися, а їх кількість може зменшуватися.

Обов’язки особового складу з формування захисної споруди визначені в Главі 3 Розділу VII Вимог.

До прикладу, у житловому секторі особовий склад груп з обслуговування захисних споруд доцільно призначати зі складу технічного і обслуговуючого персоналу суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію або обслуговують житлові будинки (п. 4 Глави 1 Розділу VI Вимог).

Згідно з п. 4 Глави 1 Розділу VII Вимог план приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно з призначенням відповідальних осіб і затверджується балансоутримувачем. Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд.

У разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження.

Тому, на підставі вище викладеного можна зробити висновок про те, що з метою дотримання норм чинного законодавства у сфері цивільного захисту населення, роботодавцю, котрий є балансоутримувачем та власником сховища або іншої споруди цивільного захисту варто:

  • з числа працівників призначити відповідальну особу за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди;
  • видати відповідний наказ по призначення відповідальної особи за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди, з яким під підпис ознайомити відповідальну особу.
  • розробити відповідну посадову інструкцію відповідальної особи за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди;
  • розробити положення про обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди;
  • розробити безпекові умови, котрі передбачали б конкретний інструктаж/перелік дій, зокрема відповідальної особи за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди, під час сигналу повітряної тривоги.

4. Хто з працівників несе відповідальність за те, щоб укриття було саме відчиненим?

На підставі п. 1, 2 Глави 2 Розділу VII Вимог під час приведення в готовність та використання фонду захисних споруд за призначенням командир формування з обслуговування захисної споруди (далі — командир), відповідальна особа забезпечують підготовку споруд фонду захисних споруд до прийому населення, яке підлягає укриттю, організацію їх заповнення та безпечну експлуатацію.

Командир (відповідальна особа) підпорядковується балансоутримувачу.

Згідно із пп.2 п. 4 Глави 2 Розділу VII Вимог у разі отримання вказівки (сигналу, повідомлення) про приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням командир (відповідальна особа) має, зокрема, організувати приймання, облік і розміщення населення, що підлягає укриттю.

Відтак, з числа працівників відповідальність за те, щоб сховище роботодавця було відчиненим під час сигналу повітряної тривоги буде нести призначена у встановленому законом порядку відповідальна особа за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди.

Вас може зацікавити

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

Журнал для головних інженерів, спеціалістів з ОП та ПБ підприємств України усіх форм власності.
Журнал, в якому втілено тенденції нового часу, а також досвід і практика!
Журнал містить:

  • документи зі зразками заповнення;
  • коментарі та рекомендації спеціалістів;
  • матеріали, візуалізовані інфографікою та систематизовані в таблиці;
  • схеми роботи.

Придбати видання

 

Анастасія Якімова

Вища школа адвокатури НААУ

Переглядів: 1283 Версія для друку
 
Дивіться також:
Реформа підтвердження страхового стажу: від паперу до цифри
Нові правила розрахунку лікарняних і страхових виплат
Е-трудова: що потрібно знати кожному?
Укладання трудового договору: обов’язки роботодавця і працівника
Соціальний джетлаг: чому корпоративна культура досі ігнорує наш біологічний годинник?
Повідомлення про прийняття на роботу: правила подання та ризики роботодавця
Дії роботодавця в разі встановлення інвалідності заброньованому працівнику
Чи надають день відпочинку працівнику-донору, який працює змінами?
Відпустка з подальшим звільненням: особливості надання
Як працівнику надати доступ роботодавцю до е-трудової за новим місцем роботи?
Норматив осіб з інвалідністю: як урахувати мобілізованого працівника зі шкідливими умовами праці?
Новий класифікатор професій: як перебудовується кадровий облік після 2 травня?
Новий порядок підтвердження страхового стажу
Внесено зміни до Порядку обчислення середньої зарплати
Від чого залежить розмір пенсії за віком і як її обчислюють?
Чи потрібно переброньовувати працівників у зв’язку з продовженням воєнного стану?
Стартував новий експеримент із цифровізації кадрового обліку
Е-трудова: «Записи трудової книжки (за СПОВ)»
Трудовий договір: на що звернути увагу, щоб не потрапити в халепу?
Як підтвердити стаж на підприємствах, розташованих на ТОТ?
Статус критичного підприємства: втрата та відновлення
Чи треба оцифровувати трудову, якщо пенсію вже призначено?
Як організувати облік робочого часу в компанії: методи та поради
Деякі особливості надання щорічної основної відпустки під час воєнного стану
Донація крові припала на вихідний: чи надається день відпочинку?
Компенсація за відпустку після звільнення з військової служби: покроковий розрахунок
Затверджено Зміну № 17 до Класифікатора професій
Що робити, якщо працівник зловживає лікарняними?
Повідомлення про прийняття працівника: як подати правильно?
Чи має право одинока мати на відпустку, якщо дитина працює з 16 років?
Заброньований працівник не з’явився на роботу: дії роботодавця
Відповідальність за неналежне ведення військового обліку: судова практика
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю за 1 квартал 2026 року
Держпраці змінює правила перевірок: нова бальна система ризиків
Шкідливі умови праці: що враховувати для нормативу осіб з інвалідністю?
Строки поновлення і зберігання номенклатури справ
Чи можливе повторне призупинення дії трудового договору?
Додаткова відпустка «чорнобильцям»
Пенсія-2026: кому, коли і на яких умовах
Працівник не повідомив про інвалідність: дії роботодавця
Повідомлення про прийняття працівника на роботу: зберігаємо чи ні?
Незакінчена вища: чи зараховується до стажу?
Трудова повинність: що це означає для громадян та роботодавців?
Чи є розмір зарплати комерційною таємницею?
Новий реєстр професій: що змінюється для роботодавців з 02.05.2026?
Звільнення за «вчорашній» конфлікт інтересів: що хочуть змінити у КЗпП?
Чи можна відкликати працівника із навчальної відпустки?
Правопис як стандарт: що змінюється для бізнес-документів?
Нюанси перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам
Подвійне зарахування до нормативу осіб з інвалідністю: нові правила для роботодавців
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com