Хто із працівників несе відповідальність за те, щоб укриття було відчиненим під час тривоги?
Новини
22.08.2023
Хто із працівників несе відповідальність за те, щоб укриття було відчиненим під час тривоги?
Якщо у роботодавця є укриття, то хто із працівників несе відповідальність за те, щоб таке укриття було відчиненим?
Реалії сьогодення вимагають від роботодавців ще більшої уваги до безпеки працівників на робочих місцях.
І хоч, як і раніше, ч. 1 ст. 153 КЗпП України визначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, в сучасних умовах її зміст набуває нового значення.
Отже, актуальне питання: «якщо у роботодавця є укриття, то хто із працівників несе відповідальність за те, щоб таке укриття було відчиненим?» пропонуємо розглянути з наступних аспектів.
1. Визначення понять та правове регулювання
Саме поняття «укриття» передбачає дію людини (як дієслово) або місце, яке може служити захистом, прикриттям (як іменник).
Правове регулювання усіх процесів, пов’язаних з цивільною безпекою населення здійснює Кодекс цивільного захисту України та численні підзаконні нормативні акти, котрі уточнюють та доповнюють його норми.
Глава 7 Кодексу цивільного захисту України передбачає визначення основних засад укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту та евакуаційні заходи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Кодексу Цивільного захисту України Укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту здійснюється безпосередньо у сховищах, протирадіаційних укриттях, спорудах подвійного призначення, швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях, а також у інших інженерних спорудах, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів (виходячи зі змісту поняття «захисні споруди цивільного захисту», викладеного в п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).
2. Відповідальні особи: загальний аспект
Згідно з ч. 8, 9 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
У разі використання однієї захисної споруди цивільного захисту кількома власниками, користувачами, юридичними особами вони беруть участь в утриманні такої споруди відповідно до укладених між ними договорів.
Відтак, варто: визначити чи дійсно сховище або інший вид захисної споруди цивільного захисту дійсно перебуває у власності та на балансі відповідної юридичної особи/ФОП. Це можна перевірити шляхом дослідження правовстановлюючих документів на конкретну нерухомість, обов’язково актуальним з звірянням даних з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, та з дослідженням у технічній документації наявності описаних складових частин будівель (якщо це підвальне, напівпідвальне, цокольне приміщення) або окремих складових об’єкта нерухомого майна (якщо ми говоримо про ЦМК).
3. Відповідальні особи: трудові правовідносини
Відповідно до Глави 1 Розділу VI Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.07.2018 р. № 579 (далі — Вимоги) суб’єкти господарювання (балансоутримувачі) незалежно від форми власності створюють об’єктові формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (далі — формування) або призначають осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд (далі — відповідальні особи).
Створення формувань здійснюється відповідно до Порядку утворення, завдань та функцій формувань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 р. № 787.
Формування (ланки або групи) призначаються для обслуговування захисних споруд у період використання їх за призначенням, а також для здійснення експлуатації та перевірок інженерно-технічного обладнання. Примірні схеми організації формувань з обслуговування захисних споруд наведено в додатку 9 до цих Вимог. За відсутності необхідної кількості працівників посади у формуваннях можуть поєднуватися, а їх кількість може зменшуватися.
Обов’язки особового складу з формування захисної споруди визначені в Главі 3 Розділу VII Вимог.
До прикладу, у житловому секторі особовий склад груп з обслуговування захисних споруд доцільно призначати зі складу технічного і обслуговуючого персоналу суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію або обслуговують житлові будинки (п. 4 Глави 1 Розділу VI Вимог).
Згідно з п. 4 Глави 1 Розділу VII Вимог план приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно з призначенням відповідальних осіб і затверджується балансоутримувачем. Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд.
У разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження.
Тому, на підставі вище викладеного можна зробити висновок про те, що з метою дотримання норм чинного законодавства у сфері цивільного захисту населення, роботодавцю, котрий є балансоутримувачем та власником сховища або іншої споруди цивільного захисту варто:
з числа працівників призначити відповідальну особу за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди;
видати відповідний наказ по призначення відповідальної особи за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди, з яким під підпис ознайомити відповідальну особу.
розробити відповідну посадову інструкцію відповідальної особи за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди;
розробити положення про обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди;
розробити безпекові умови, котрі передбачали б конкретний інструктаж/перелік дій, зокрема відповідальної особи за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди, під час сигналу повітряної тривоги.
4. Хто з працівників несе відповідальність за те, щоб укриття було саме відчиненим?
На підставі п. 1, 2 Глави 2 Розділу VII Вимог під час приведення в готовність та використання фонду захисних споруд за призначенням командир формування з обслуговування захисної споруди (далі — командир), відповідальна особа забезпечують підготовку споруд фонду захисних споруд до прийому населення, яке підлягає укриттю, організацію їх заповнення та безпечну експлуатацію.
Командир (відповідальна особа) підпорядковується балансоутримувачу.
Згідно із пп.2 п. 4 Глави 2 Розділу VII Вимог у разі отримання вказівки (сигналу, повідомлення) про приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням командир (відповідальна особа) має, зокрема, організувати приймання, облік і розміщення населення, що підлягає укриттю.
Відтак, з числа працівників відповідальність за те, щоб сховище роботодавця було відчиненим під час сигналу повітряної тривоги буде нести призначена у встановленому законом порядку відповідальна особа за обслуговування та експлуатацію наявної захисної споруди.
Вас може зацікавити
Журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Журнал для головних інженерів, спеціалістів з ОП та ПБ підприємств України усіх форм власності. Журнал, в якому втілено тенденції нового часу, а також досвід і практика! Журнал містить:
документи зі зразками заповнення;
коментарі та рекомендації спеціалістів;
матеріали, візуалізовані інфографікою та систематизовані в таблиці;