Пенсійний фонд дав відповіді щодо призначення та здійснення надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах застрахованим особам, які працюють за сумісництвом.

У листі від 03.03.2023 р. № 7243-5062/Я-03/8-2800/23 підкреслили: допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом. Водночас частиною третьою статті 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон) визначено, що страхувальник або уповноважені ним особи приймають рішення про призначення страхової виплати, а також рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково). Також абзацом другим частини першої статті 24 Закону передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Отже, документальним підтвердженням нереалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності буде рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати.

Враховуючи, що частиною першою статті 22 Закону визначено першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності страхувальником за основним місцем роботи, реалізація права на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за сумісництвом можлива лише після надання застрахованою особою за цим місцем роботи рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати з основного місця роботи.

У випадку коли за основним місцем роботи застрахованій особі не було відмовлено у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності або допомоги по вагітності та пологах, реалізація права на зазначені види допомоги здійснюється за основним місцем роботи, а тому за місцем роботи за сумісництвом у страхувальника або уповноважених ним осіб не виникає правових підстав для розгляду питання щодо призначення або відмови у призначенні допомоги.

Водночас у листі ПФУ від 13.04.2023 р. № 2800-030402-8/20114 уточнено, що для страхових випадків, які настали до 31.12.2022 р. включно, в питаннях надання страхових виплат за основним місцем роботи та місцем роботи за сумісництвом необхідно керуватися нормами Закону № 1105 в редакції, що діяла до 01.01.2023 р.

Так, відповідно до частини першої статті 30 Закону № 1105, в редакції Закону до 01.01.2023, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо страховий випадок (вагітність та пологи) у застрахованої особи настав у 2022 році та продовжується у 2023 році у вигляді додаткових 14 календарних днів відпустки по вагітності та пологах у зв’язку з ускладненням пологів, допомога по вагітності та пологах за додаткові дні відпустки продовжує надаватись як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації листків непрацездатності Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Придбати видання