Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Мобілізований працівник загинув: як припинити трудовий договір?
Новини
26.05.2023
Мобілізований працівник загинув: як припинити трудовий договір?
 

У цьому матеріалі з’ясуємо, які кроки має зробити роботодавець, якщо його працівник, мобілізований до лав Збройних Сил України, загинув.

У п. 82 ч. 1 ст. 36 КЗпП визначено, що смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим є підставою припинення трудового договору. Отже, у разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин, тобто видати відповідний наказ, виплатити всі належні загиблому працівникові суми доходу членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — спадкоємцям. Розгляньмо ці питання детальніше.

Наказ про припинення трудових відносин

Підставою для припинення трудових відносин із померлим працівником є належним чином оформлене свідоцтво про смерть або судове рішення про визнання особи померлою. Цю підставу потрібно зазначити в наказі про припинення трудового договору (зразок 1). Тобто до отримання свідоцтва або судового рішення роботодавець не може оформити такий наказ. Копії цих документів роботодавець має залишити в себе як доказ правомірності його рішення про припинення трудового договору.

Зразок 1

Датою припинення трудового договору є дата смерті працівника. Тож дата звільнення — це саме дата смерті, зазначена в документі, що підтверджує смерть працівника. Водночас дата припинення трудових відносин не залежить від дати видання наказу про припинення трудового договору (лист Мінсоцполітики від 31.12.2010 р. № 284/06/186-10).

Запис до трудової книжки

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мін’юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58 (далі — Інструкція № 58) потрібно зробити такий запис у трудовій книжці (зразок 2):

  • у графі 2 «Дата, число, місяць, рік» — зазначити дату й номер наказу про припинення трудового договору;
  • у графі 3 «Відомості про роботу» — указати: «Роботу припинено у зв’язку зі смертю, п. 82 ч. 1 ст. 36 КЗпП»;
  • у графі 5 «На підставі чого внесено запис…» — зазначити дату й номер наказу про припинення трудових відносин.

Зразок 2

У п. 4.3 Інструкції № 58 сказано, що в разі смерті працівника трудову книжку видають на руки його найближчим родичам під розписку (зразок 3) або надсилають поштою на їхню вимогу. З проханням про видачу трудової книжки член сім’ї загиблого працівника звертається в заяві на ім’я керівництва підприємства-роботодавця.

Зразок 3

Виплата компенсації за відпустку та інших нарахувань

У ст. 22 Закону про відпустки сказано, що в разі смерті працівника грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, яку не було одержано за життя, має бути виплачено членам сім’ї такого працівника, а в разі їх відсутності — вона входить до складу спадщини.

Порядок визначення днів невикористаної відпустки й алгоритм обчислення суми компенсації детально розглянуто в матеріалі «Працівник повернувся з військової служби: як надати відпустку або виплатити компенсацію».

Для отримання компенсації один із членів сім’ї померлого працівника має подати заяву (зразок 4).

Зразок 4

Слід урахувати, що сума компенсації підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ на загальних підставах. Водночас сума компенсації (як складник заробітної плати), не одержана померлим працівником і виплачувана податковим агентом членам його сім’ї, підлягає відображенню в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку з ознакою доходу «101» із зазначенням ідентифікаційного номера такого померлого працівника (роз’яснення з категорії 103.25 розділу «Запитання — відповіді з Бази знань» ЗІР, zir.tax.gov.ua).

Чи потрібно нараховувати ЄСВ на суму компенсації за дні невикористаної відпустки?

У ст. 116 КЗпП сказано, що в разі звільнення працівника виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадять у день звільнення. У таких випадках ДПС переважно наполягає на тому, що виплата компенсації в день розрахунку є підставою для зарахування її суми до бази нарахування ЄСВ.

Водночас у разі виплати компенсації працівнику, який загинув, є особливості в частині того, коли саме закінчуються обов’язки роботодавця як страхувальника щодо нарахування ЄСВ. Оскільки датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, а оформлення наказу про припинення трудових відносин відбувається пізніше, то розрахунки в частині компенсації здійснюють уже після припинення трудових відносин (тобто після звільнення працівника), коли працівник уже не був застрахованою особою.

В ІПК ДФС від 29.11.2018 р. № 5003/6/99-99-13-02-03-15/ІПК було вказано:

Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Враховуючи наведене, у разі нарахування та виплати підприємством суми грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки звільненому працівнику, єдиний внесок на такі суми не нараховується, оскільки суми зазначеної грошової компенсації є платою за невідпрацьований час, а підприємство не має обов’язку страхувальника щодо звільненого працівника.

Підтвердженням цьому є також роз’яснення ДПС:

…На виплати, які нараховані померлому працівнику за період, який закінчується днем його смерті, єдиний внесок нараховується та сплачується на загальних підставах.

(роз’яснення з категорії 201.04.01
розділу «Запитання — відповіді з Бази знань» ЗІР, zir.tax.gov.ua)

Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків. Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.

(роз’яснення з категорії 201.03
розділу «Запитання — відповіді з Бази знань» ЗІР, zir.tax.gov.ua)

На підставі цього можна говорити про те, що компенсація за дні невикористаної відпустки в цьому випадку не є базою нарахування ЄСВ, а отже не підлягає відображенню в додатку Д1 Податкового розрахунку.

Водночас слід урахувати, що стосовно цього питання не зайвим буде отримати індивідуальну податкову консультацію від ДПС на підставі ст. 52 ПКУ, адже досить часто податківці не зважають на особливості ситуації та підходять суто формально.

Вас може зацікавити

Книга обліку
наказів з персоналу
 

Придбати

Журнал
«КАДРОВИК.UA»
 

Придбати

Книга обліку
руху трудових книжок
і вкладишів до них

Придбати

 

Інна Журавська

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 1765 Версія для друку
 
Дивіться також:
Законодавство про військовий облік: останні зміни та нововведення
Переведення працівника з п’ятиденки на змінний графік роботи
Чи можна ознайомлювати працівників з наказами онлайн?
Яким чином може бути припинено суміщення?
Чи зобов’язані роботодавці інформувати центр зайнятості про вакансії?
Розбронювання працівників: що варто знати роботодавцям?
Дистанційні працівники: відрядження й інші трудові новації
Оформлення відпустки за свій рахунок
Сумісництво: особливості оформлення та обмеження
Порядок зменшення посадового окладу працівнику
Виклик новоприйнятого працівника до ТЦК та СП: як оплатити день увільнення?
Чи можна надати щорічну відпустку без урахування вихідних днів?
Надання щорічної відпустки особам з інвалідністю: що слід урахувати роботодавцям?
Яку відповідальність несе роботодавець за порушення права на відпустку?
Обов’язки роботодавця з охорони праці при дистанційній роботі
Останні зміни щодо військового обліку та проведення призову
Зразок наказу про надання безоплатної відпустки як пенсіонеру за віком
Порядок звільнення з військової служби та повернення на роботу
Подання звітності: Держстат відповідає на запитання
За яких умов роботодавець може звільнити працівника за прогул?
Трудовий договір на паузі: правові ризики для роботодавця
Чи потрібно подавати Повідомлення про прийняття на роботу при переході з сумісництва на основне місце?
Оплата відрядження: як урахувати роботу у вихідний день?
Чи можуть обидва батьки бути у «дитячій» відпустці одночасно?
Чи потрібна нумерація у справах з військового обліку?
Контроль за виконанням колективного договору
Work-life balance vs Трудова дисципліна: як не перетнути законну межу?
Чи є порушенням звільнили працівника по месенджеру?
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах
Правила військового обліку: що змінилося з 31 липня 2025 року?
Чи потрібно продовжувати відпустку на час навчання?
Переведення працівника: як рахувати відпустку?
Чи можлива відпустка без збереження зарплати за двома підставами?
Як оформити скорочення тривалості робочого дня в спеку?
Як змінити дані в реєстрі застрахованих осіб на вебпорталі ПФУ?
Чи можливо звільнення під час випробування без пояснення причин?
Внесено зміни до правил військового обліку
Дві посади за сумісництвом у одного роботодавця: як надається допомога за «лікарняним»?
Відрядження при дистанційній роботі: Мінфін оновив інструкцію
Комунікація у воєнний час: хто і як має бути на зв’язку?
Як зараховується до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років?
Про порядок вивільнення працівників
Скільки днів відпустки надати працівнику з двома дітьми, одна з яких знаходиться під опікою?
Чи може щорічна відпустка розпочинатись із вихідного дня працівника?
Повідомлення про зміну істотних умов праці
Компенсація роботодавцям за «чорнобильську» відпустку працівникам
Чи може працівник вимагати від роботодавця вести паперову трудову книжку?
Огляд останніх змін у трудових відносинах під час війни
Чи ділиться «дитяча» відпустка на частини?
Страховий та трудовий стаж, подання відомостей про трудові відносини
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com