Працівник працює за контрактом на основному місці роботи. Після закінчення дії контракту він звільняється за пунктом 2 статті 36 КЗпП. У разі прийняття цього працівника знову за контрактом на основне місце роботи чи потрібно робити розрив між контрактами?

Пунктом «б» статті 11 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року № 311-IХ «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» передбачено, що трудовий договір із тимчасовими працівниками (тобто з якими договір укладено на строк до двох, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається його місце роботи, — до чотирьох місяців) уважається продовженим на невизначений строк, коли звільненого тимчасового працівника або службовця знову прийнято на те саме підприємство, в установу, організацію після перерви, яка не перевищує одного тижня, якщо при цьому строк його роботи до і після перерви загалом відповідно перевищує два або чотири місяці.

Однак це положення не може поширюватися на контракт як особливу форму трудового договору (частина третя ст. 21 КЗпП), оскільки строк дії контракту може встановлюватися угодою сторін.

Тому робити перерву між датою закінчення строку контракту й укладенням нового з тим самим працівником не обов’язково.

Вас може зацікавити
	Телефонна консультація з кадрових питань Консультації за телефоном від експертів «КАДРОВИК.UA» — це «швидка невідкладна допомога» для кадровика у багатьох випадках. А саме: коли не маєте часу на пошук відповіді на кадрове запитання, а вирішити його потрібно негайно; знайдені відповіді не задовольнили вас, тому що не містять норм законодавства; ваша ситуація унікальна та потребує особистого радника; хочете отримати швидку відповідь на кадрове запитання. Придбати послугу