Такої уваги та кількості обговорень, як потенційна реформа трудового законодавства, скоріше за все, не мала жодна інша галузь українського законодавства. Втім, на сьогодні ми все ще залишаємось на стадії «латання» радянського Кодексу законів про працю України, а новий комплексний нормативний акт ніяк не може пройти тест схвального відгуку у суспільстві. Попри це, Уряд не полишає спроб глобального підходу у модернізації трудового законодавства, і цієї осені Міністерство економіки України оприлюднило новий проект Закону України «Про працю».

Бачимо, що на сьогодні ідея нового Кодексу вочевидь не розглядається, хоча запропонований проект, по суті, виконуватиме саме цю роль, оскільки передбачає комплексне регулювання трудових відносин держави. Які ж нові (чи часом «старі» нові) ідеї пропонує законопроект?

Ознаки трудових відносин

Проект передбачає визначити перелік ознак, що свідчать про наявність між сторонами саме трудових відносин. За наявності хоча б чотирьох таких ознак (наявність робочого місця, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку тощо) договір між сторонами буде вважатися трудовим, незалежно від того, як сторони його фактично назвали. Ідея не нова і вже неодноразово піддавалась критиці, адже вона явно полегшить роботу інспекторам праці щодо перекваліфікації відносин у трудові. З іншого боку, гра за чіткими, хоч і дуже формалізованими, правилами може спростити життя як роботодавцям, так і найманим працівникам.

Нові види трудових договорів — учнівські, про домашню роботу

Проект зберігає майже у незмінному вигляді регулювання раніше запроваджених особливих умов праці (про дистанційну чи надомну роботу, договорів з «нульовим» робочим часом). Нові види, які з’явились у проекті — учнівський договір та договір про домашню роботу.

Учнівський договір передбачає, по суті, можливість стажування, адже особа за таким договором одночасно працює та навчається на робочому місці. Втім, проект мовчить про необхідність оплати за таким договором.

Трудовий договір про домашню роботу, як зрозуміло з назви, має на меті врегулювати відносини з домашніми працівниками.

Гнучкість та чіткі правила при укладанні трудових договорів

Проект передбачає письмову форму трудового договору та необхідність письмового оформлення будь-яких змін до трудового договору. Ідея свого часу викликала багато критики, проте видається, що потроху суспільство змирилося з новим обсягом паперової роботи (особливо, враховуючи можливість укладення договорів в електронній формі).

Водночас бачимо низку гнучких положень, які сторони можуть врегулювати за власним бажанням. Так, трудовий договір може бути строковим без обмежень, якщо цього бажає працівник.

Проект також передбачає можливість призупинення трудового договору, у тому числі без оплати праці, у низці випадків, які сторони зможуть розширювати у трудовому договорі.

Вочевидь, можливість призупинення трудового договору на час службових розслідувань нарешті стане реальністю.

Нові підходи до звільнень

Очевидно, що реформа трудового законодавства неможлива без зміни норм щодо звільнень, яким би болючим не було це питання. Проект, умовно, запровадив три нові підходи у цьому питанні.

Перший — це можливість звільнення з причин економічного чи аналогічного характеру або за відмови працівника на змінені умови праці. У цьому випадку роботодавець повідомляє працівника про звільнення у певний строк, залежно від попередньої тривалості роботи (від 15 до 90 днів). Строк попередження може бути замінено грошовою компенсацією у подвійному чи потрійному (за відмови працівника) розмірі. Загалом, дана процедура замінюватиме поточну громіздку процедуру скорочення персоналу.

Другий підхід — численні норми про звільнення за різноманітні порушення працівником замінюються двома випадками. А саме, звільнення за повторне порушення умов трудового договору протягом 180 днів та за одноразове грубе порушення. Перелік таких порушень визначається самим трудовим договором. Звільнення за невідповідність посаді залишається, проте воно доступне лише протягом випробувального строку.

Третій підхід — звільнення топ-менеджменту компаній, де підстави припинення трудового договору можуть визначатися договором повністю на розсуд сторін.

Звісно, звільнення за власним бажанням, за угодою сторін, за незалежними від сторін обставинами (тривалий лікарняний тощо) у проекті залишається також.

Права профспілок

Проект в цілому максимально обходить стороною питання взаємодії з профспілками. Але можна звернути увагу на те, що у проекті відсутні норми про різноманітні погодження з профспілковими органами, які містяться у чинному Кодексі. Також за проектом для звільнення члена первинної профспілки згода такої профспілки не вимагається, достатньо проведення консультацій.

Трудові спори та медіація

Проект загалом зберігає поточні підходи до вирішення трудових спорів, включаючи можливість існування комісій з вирішення трудових спорів. Втім, нормативне регулювання даного питання дещо спрощується, зокрема, запроваджується уніфікований тримісячний строк позовної давності для позовів працівників. Також передбачається можливість заміни поновлення на роботі у разі незаконного звільнення грошовою компенсацією, але лише за згодою працівника.

Варто звернути увагу, що проект надає можливість проведення медіації відповідно до законодавства про медіацію.

У разі вибору цього варіанту сторони мають право звернутися до суду лише у разі недосягнення згоди у процедурі медіації чи невиконанні укладеної за її результатами угоди.

Законопроект — компроміс із суспільною думкою?

Загалом складається враження, що, у порівнянні з попередніми урядовими проектами, законопроект про працю відображає компроміс у підходах з певних найбільш болючих питань. Наприклад, гарантії для жінок з дітьми щодо звільнень в цілому залишаються, проте поширюються лише на період до досягнення дитиною півторарічного віку.

Водночас низка таких компромісів виникає занепокоєння. Так, на даному етапі пропонується залишити в силі чинне законодавство про профспілки, яке явно суперечить положенням законопроекту. Певні механізми, передбачені законопроектом, також явно вимагатимуть доопрацювання. Наприклад, питання відмови працівника працювати за зміненими умовами праці, що може бути підставою для звільнення.

Уявити ідеальний нормативний акт, який би подобався всім, буде доволі важко. Проте очевидно, що реформа трудового законодавства вкрай необхідна, і проект пропонує порівняно більш гнучке, сучасне і просте регулювання трудових відносин.

Інеса Летич