Вести бізнес під час війни є надскладною, але реальною задачею. Людині не притаманно здаватися перед труднощами. Підприємці, дякуємо їм, намагаються рухатися вперед.

Зараз під час війни бізнес мотивований не тільки питаннями самозбереження, але й більш глобальними завданнями — надати робочі місця та допомога нашим захисникам.

Але ми повинні не забувати про ризики. Тому пропонуємо тримати руку на пульсі у цьому напрямку.

Після початку війни багато чого трапилися. Ми почали жити за нових обставин, за нової реальності:

• Міграція людей та нерозуміння чи повернуться вони.
• Відсутність особистої безпеки будь-де.
• Ризики втрати майна через руйнування.
• Зовнішні економічні обмеження.
• Збільшення кількості підприємств, котрі наразі неспроможні виконувати свої зобов’язання.

Якщо додати до цього переліку кардинальні зміни до законодавства, то отримаємо багаторизикову ситуацію для кожного підприємства.

Як на все це правильно реагувати та про що треба пам’ятати — сформували у ТОП-10 порад для керівників.

Ризик «втрати» керівника

1. Можливість керівника виконувати свої функції

Очевидно, що цей факт є головним. Однак бізнесмени про це забувають та намагаються піклуватися більше за команду та майно.

Звичайно керівник повинен безпосередньо управляти своїм бізнесом. Але не потрібно впадати у крайності та необхідно правильно організовувати свою роботу. Ви потрібні підприємству живим.

Інколи адекватним рішенням є релокація підприємства у іншу область. Це болісно. Однак, якщо стоїть питання можливої окупації чи щоденних обстрілів населеного пункту — по суті єдиний вибір.

Якщо бізнес побудований так, що є найманий керівник, то є й інші проблеми. Останній може піти на службу у Збройні сили України, або інші об’єктивні причини незнаходження на робочому місці.

Думаю, не потрібно додатково пояснювати, які проблеми може мати компанія, якщо не буде мати «у доступі» підписанта.

Тому важливо мати варіант «Б». Наприклад, додати інших підписантів.

2. Мобілізація керівника

По факту, керівників підприємств, після постановки на облік у ТЦО, намагаються не залучати виконання обов’язку з несення військової служби. Всі розуміють, що бізнес повинен працювати. Однак це питання, яке потрібно вирішувати по існуючій процедурі (бронювання військовозобов’язаних) та впевнено працювати далі.

3. Відповідальність керівника

Під час воєнного стану кожна санкція статті Кримінального кодексу на порядок суворіша.

Потрібно пам’ятати, що класичні бізнес-статті, ніхто не скасовував та вони добре працюють і під час війни:

• несплата податків у великому розмірі (ст. 212 КК України);
• ошукання контрагентів чи клієнтів шляхом умисного невиконання своїх зобов’язань (ст. 190 КК України);
• неякісна/неповне виконання держзамовлень (ст. 189 КК України);
• невиплата заробітної плати (ст. 175 КК України).

Крім того, потрібно звернути увагу на актуальні зміни у законодавстві щодо відповідності керівника щодо організації реакції на повітряні тривоги.

Підсумовуючи цей пункт, хочу зазначити, що звичайно не можна бути впевненим, що нічого не порушуєш. Однак потрібно бути на порядок обережнішими, бо у цей час підприємство точно не повинно залишитися без керівника.

Кадрові ризики

4. Що робити якщо співробітники роз’їхалися або бояться виходити?

Найпопулярнішими за КЗпП є три варіанти реагування на ситуацію: відправити у відпустку, на карантин або припинити трудовий договір. Останній варіант — призупинення — не сподобався бухгалтерам. У зв’язку з відсутністю тлумачень/інструкції його реалізації.

Але якщо, є розуміння, що потрібно кардинально вирішувати питання та звільняти, такі варіанти також існують (попри міф що під час війни звільняти заборонено). Від звільнення у зв’язку зі зміною обстановки чи за прогул — до масового вивільнення. Крім того, нещодавні зміни до трудового законодавства надали ще одну підставу звільнення у воєнний час.

У будь-якому разі рішення повинно бути прийнято. Будь-яке зволікання призведе до відповідальності керівника.

Нагадаємо, вже з серпня Інспекція Держпраці починає свої перевірки. І вже анонсовані орієнтири до кого йти — незаконні звільнення, невиплата заробітної плати та неоформлені працівники.

На сьогодні й з цього фронту ваше підприємство повинно бути підготовлено.

5. Мобілізація співробітників

Кожному підприємству потрібно залишити критичну кількість команди для роботи підприємства. Тому відкладати питання подання документів на процедуру бронювання не варто. Так, на початку війни було трохи простіше з цим. Зараз процес доповнили новими вимогами, але і далі забронювати співробітників — реально.

Поміж тим, є ще два моменти:

• По-перше, співробітники повинні бути оформлені по трудовому договору. Технічно можливо подати документи без підтвердження цього. Але керівник своїм підписом може наражати себе на кримінальну відповідальність (підроблення документів — ст. 358 КК України).
  
  
• По-друге, керівник несе, в тому числі й кримінальну відповідальність, за невиконання законодавства щодо повідомлення ТЦО про працюючих у нього військовозобов’язаних. Потенційно цю відповідальність зараз будуть проектувати на керівників, які працюють за схемою прихованих трудових відносин.

Податкові ризики

6. Податково-митні законодавчі зміни з початку війни були дуже значними

Вони будуть і далі відбуватися. На початку війни держава звела до історичного мінімуму ставки податків та зборів. На сьогодні з кожним днем ми бачимо повернення апетитів податкової.

Такі колосальні зміни у будь-якому випадку призвели до порушень як з боку бухгалтерів.

Неприємною вже стала звістка про повернення податкових перевірок.

Особлива небезпека чекає компанії де бухгалтери-жінки, виїхали за кордон та по суті перестали вести підприємства.

Об’єктивно розуміємо, що майбутні перевірки це все виявлять. Тут порад не так багато. Все буде вирішено у судах.

Крім таких стратегічних питань, залишаються невирішеними і рутинні питання як то реєстрація податкових накладних. Враховуючи стан економіки у військовій час, навіть підприємства реального сектора не завжди можуть забезпечити своєчасну реєстрацію останніх.

Додатково це існує проблема з тим, що зараз фактично зупинені строки оскарження нереєстрації податкових накладних.

Ці питання потрібно враховувати підчас укладання договорів з контрагентами.

Збереження активів

7. Чи є в вас документи на все? Пам’ятайте про «силу довідки»

На сьогодні як найгостріше стало питання реєстрації прав на всі активи. Під час господарської діяльності, на приклад, часто не переймаються питаннями отримання документів на обладнання, та реєстрації торговельної марки.

Але без таких документів, звичайно, що не можливо довести права на них.

Це стосується і складання актуальних на сьогодні процесуальних документів щодо фіксації вибуття активів з власності компанії. Це може статися з різних причин: пошкодження після вибуху, залишення в окупації чи мародерство. З іншого боку майно може бути передано на потреби ЗСУ.

У кожному випадку потрібно мати правильний документарний слід.

У подальшому без наявності документів неможливо буде претендувати на компенсацію чи повернення майна.

Крім того, будемо чесними, ніхто не вічний. У цей непростий час це стало ще краще зрозуміло. Якщо на вашому підприємстві не будуть оформлені правильно всі документи на активи, нічого буде передавати у спадщину.

8. Репутаційні ризики

Набирає обертів новий спосіб з усунення конкурентів. Спочатку проводиться піар-кампанія. Найчастіше це відбувається через «зливні» телеграм канали новин, де на певну компанію чіпляють ярлик зрадника, що працює на орків. Не кожен бізнес може пережити такий удар та довести, що це наклеп.

Крім того, згодом «несподівано» до підприємства приходять з обшуками. Після яких у компанії може не залишитися активів.

У разі потрапляння компанії у стрічки новин — знайте — далі буде. Відразу радимо звертатися до спеціалістів з піару та адвокатів з кримінальних справ. Ви можете попередити хід подій.

Виконання зобов’язань

9. Надійність контрагентів

Будьте напоготові, що надійний контрагент у минулому, може не виконати умови договору. Тому потрібно приймати кроки щодо мінімізації ризиків у цьому напрямку:

• переукласти договір, додавши умови щодо регулювання проблем з повоєнного досвіду;
• обережніше ставитися до поставок з відстрочкою платежу;
• зробити повторну перевірку благонадійності діючих клієнтів. Все змінюється, і в них також можуть бути проблеми;
• перевірити наявність підписаних та пролонгованих договорів та інших первинних документів. На рахунок того, що юристам терміново будуть потрібні ці документи для звернення до суду.

10. Однак потрібно бути реалістами, та прораховувати варіант, коли ваш бізнес також може перестати бути прибутковим. Або з інших багатьох причин підприємство не зможе виконувати взяті на себе зобов’язання.

За процедурою контрагент може звернутися до суду. І підприємство отримує документи та виклик у засідання.

Але, нагадаю, що безспірні заборгованості, сумою до приблизно до 230 000 грн, розглядаються без участі підприємства боржника. А значить отримати в один день арешт на рахунках вже в рамках виконання рішення суду, абсолютно реально.

Тому такий ризик також потрібно прораховувати.

У разі якщо підприємство вирішує взагалі припинити свою діяльність, таке рішення потрібно ретельно пропрацьовувати з юристами та бухгалтерами. На ринку багато реклами з такою послугою, яка звучить просто та цікаво. Але тут не буває легкого варіанту. Кожний сценарій може мати свої негативні наслідки, про які ви не почуєте відразу. Тому такі стратегічні рішення потрібно приймати, почувши різних спеціалістів.

Висновки

Робота з ризиками — це безпека вашого бізнесу. Саме тому кожен керівник повинен запитати себе «Чи всі пункти з цього чек-листа в нас під контролем?».

Зробіть паузу на пів дня та проаналізуйте свій бізнес. Бо декілька помилок на сьогодні може вартувати всього бізнесу.

Євген Ріяко