Відповідні нововведення містяться у законопроекті № 7433, який Комітет фінансів, податкової та митної політики ВР рекомендує до прийняття у першому читанні.

По-перше, пропонується змінити підхід до розрахунку кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Наразі роботодавці самостійно роблять такі розрахунки і щорічно подають їх у вигляді звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ. Законопроект № 7433 пропонує перекласти цей обов’язок на територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, які будуть отримувати необхідні дані від Пенсійного фонду України.

З одного боку, бізнес звільняється від обов’язку подавати ще один звіт, який фактично дублює інформацію в рамках квартальної звітності із ПДФО та ЄСВ. З іншого — дані, якими оперуватимуть державні органи, самостійно збираючи та обробляючи інформацію за допомогою електронних реєстрів, можуть потребувати уточнення та/або корегування. Адже чинне законодавство дозволяє підприємствам вносити коригування як за поточний, так і за попередні звітні періоди. В проекті закону можливість вносити корегування не передбачено.

По-друге, встановлюється занадто короткий період між отриманням інформації про виконання нормативу та граничним строком сплати штрафу за невиконання нормативу. Так, розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю пропонують надсилати компаніям до 1 квітня, а час для сплати штрафу за невиконання нормативу залишити чинним — до 15 квітня. Таким чином фактично нівелюється право роботодавця оскаржити результати, у тому числі за рахунок виправлень у поданих звітностях за попередні періоди, або довести, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення такого правопорушення.

По-третє, встановлюються нові підстави для проведення перевірок Держпраці. Виявлення ознак порушень законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю в отриманій з Державного реєстру інформації, відповідно до редакції законопроекту № 7433, може стати причиною для проведення перевірки підприємств контролюючими органами. Це може створити додаткове навантаження на бізнес у вигляді збільшення кількості позапланових заходів державного нагляду та контролю у сфері трудових відносин, проведення яких нещодавно відновили попри воєнний стан. А з огляду на те, що підприємців на період дії воєнного стану та на перші місяці після його завершення звільнили від обов’язку подавати звіти, бізнесу може бути складно захищати свої інтереси перед інспекторами через відсутність у них необхідної звітності.

По-четверте, за задумом авторів документу, законопроект має вирішити проблему підтримки зайнятості осіб з інвалідністю в умовах війни шляхом покращення контролю за дотриманням квоти на працевлаштування людей з інвалідністю та здійснення стягнення у необхідних випадках адміністративно-господарських санкцій. При цьому, питання зміни цільового використання надходжень від сплати компаніями санкцій за невиконання нормативу проектом закону не пропонується. За результатами аудиту, проведеного Рахунковою палатою України у 2016 році, незважаючи на стабільні джерела фінансування для створення робочих місць для осіб з інвалідністю, до яких належать, зокрема штрафи за невиконання нормативу, сплачених підприємствами до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, фактичні обсяги видатків безпосередньо на цю мету та оплату навчання таких осіб у загальній структурі не лише залишаються низькими, але й зменшуються. У 2016 році видатки на професійне навчання та створення робочих місць для осіб інвалідністю становили 34,6 млн грн, а у 2020 році — 22,7 млн грн.

Більше того, у 2020–2021 роках підприємствам взагалі не було надано фінансову допомогу на технічне оснащення діючих або створення нових робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. І якщо на початку 2017 року з 2,7 млн осіб з інвалідністю працювали 666,8 тис., то станом на 31 грудня 2020 року цей показник знизився до 417 897 осіб.

Ольга Бойко, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку, зазначає, що 14 квітня 2021 року за ініціативи Першої леді Олени Зеленської було схвалено Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Підвищення рівня зайнятості осіб з інвалідністю є однією з її стратегічних цілей. Спільними зусиллями влади, бізнесу та громадського сектору було напрацьовано нову редакцію законопроекту № 5344-д. В його основі — комплексна реформа у сфері працевлаштування людей з інвалідністю у збалансованому вигляді — як за рахунок покращення механізму адміністрування санкцій за невиконання нормативу, так і заохочення роботодавців. Наприклад, можливість зараховувати працівників зі складними нозологіями як 1 працюючу особу з інвалідністю за 2 штатних працівників для виконання нормативу робочих місць; надання особі з інвалідністю, що працевлаштована за направленням центру зайнятості державної служби зайнятості, соціальної послуги соціального супроводу на робочому місці за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю; працевлаштування на державну службу осіб з інвалідністю тощо. Проте, наразі країна та бізнес зокрема опинились в кризовій неординарній ситуації. Важливим для прозорого бізнесу є питання вистояти та втриматись — аби продовжувати тримати економічний фронт, продовжувати працювати для підтримки країни. Прозорий бізнес розуміє важливість підтримки працівників, виплати зарплат, тощо і робить все можливе для виконання. Проте пропоновані законопроектом зміни і їх потенційні наслідки навряд сприятимуть роботі бізнесу. Більше того, навряд сприятимуть зміцненню економіки країни. Саме тому до цього питання слід підійти комплексно — спочатку прийняти законопроект № 5344-д (де визначена комплексна реформа), а потім посилювати контроль за його виконанням.

Тож Європейська Бізнес Асоціація наразі звертається до профільного Комітету парламенту з проханням внести зміни до законопроекту № 7433 та виключити положення щодо санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.