Державні службовці продовжують виконувати свої службові обов’язки в умовах війни. Часто виникає потреба працювати у вихідні дні. Отже, як здійснювати оплату праці державних службовців за роботу у вихідні дні?

Тривалість робочого часу державних службовців регулюється частиною першою та другою статті 56 Закону України «Про державну службу» та становить 40 годин на тиждень. Для державних службовців установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Разом з тим, згідно з частиною четвертою цієї статті згаданого Закону для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час.

За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

У разі неможливості взяти день відпочинку, оплата праці у вихідні дні здійснюється відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу законів про працю України: «працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму».

В той же час, враховуючи частину 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», подвійна оплата за роботу у вихідні дні не застосовується.

Таким чином, оплата праці державних службовців у вихідні дні здійснюється у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу.