Як бути з працівниками під час воєнного стану? Одне з найпопулярніших питань на сьогодні. Спробуємо на нього відповісти залежно від можливостей роботодавця та категорії працівника.

Якщо працівник воює

На мобілізованих працівників поширюються гарантії, встановлені ст. 119 КЗпП. Тобто за ними зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі, незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Отже, звільнити їх не можна. Єдиний виняток — це ліквідація підприємства. Для такого випадку збереження місця мобілізованим не передбачено.

Середній заробіток рахуємо згідно з Порядком № 100. При цьому базовий розрахунковий період — 2 календарні місяці, які передують місяцю мобілізації.

Якщо працівник не воює, але роботи для нього наразі немає

По-перше, нагадуємо, що до 31 березня 2022 року триває коронавірусний карантин. А це означає, що, хоч для воєнного стану спеціальні правила й не прописали, певні додаткові права у роботодавця ще є!

Відпустка без збереження зарплати

Відпустка без збереження заробітної плати надається працівникові на підставі письмової заяви. У ній мають бути зазначені:

• причина, з якої працівник просить надати неоплачувану відпустку;
• дата початку відпустки;
• тривалість відпустки.

Після розгляду заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки за свій рахунок.

Таку відпустку не подовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.

Щодо причини такої відпустки. Увага, воєнний стан такою причиною бути не може!

Отже, є, як і раніше, два варіанти:

1. Загальні причини. Відповідно до ст. 84 КЗпП у випадках, передбачених ст. 25 Закону про відпустки, працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
   За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
   
   
2. Коронавірусний карантин. Нагадаємо, що Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до ст. 84 КЗпП, відповідно до яких у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік). Цей же закон дозволив роботодавцю надавати працівнику відпустку (в тому числі неоплачувану) будь-якої тривалості, але лише протягом дії карантину.

Простій не з вини працівника або оплачувана відпустка

Простій — це один з варіантів, який може обрати роботодавець, якщо потреби у роботі працівників немає, а у безоплатну відпустку вони йти не бажають.

По суті, він знаходиться посередині між варіантом надати працівникам неоплачувані відпустки або відправити їх у оплачувані відпустки.

В оплачуваній відпустці працівник отримає середній заробіток (який рахується згідно з Порядком № 100). Під час простою працівник отримує 2/3 окладу.

З того часу мало що змінилося, хіба що форму № 1ДФ та Звіт з ЄСВ об’єднали у квартальний податковий розрахунок. Але, як і раніше, ці 2/3 окладу відображаються у цьому розрахунку як звичайна зарплата.

Відсутній зв’язок з працівником

Якщо не можна зв’язатись з працівником, який не прийшов на роботу, через відсутність зв’язку або інші причини, — табелюйте відсутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»).

Чи можна їх звільнити?

Тут знову ж таки спеціальних пільг через воєнний стан роботодавець не має, а під час карантину держава навпаки, вимагала від роботодавців збереження робочих місць і навіть призначала для цього одноразові допомоги.

Тому правила звичайні.

Оформлення скорочення штату працівників. Звільнення працівників при ліквідації підприємства. Проте всі ці процедури досить складні і тривалі. Звісно, простіше за все звільнити працівників за їх власним бажанням.

При цьому не забуваємо:

• розрахуватися із працівником щодо оплати праці та за невикористані відпустки на дату звільнення. В цей же день, не пізніше, з таких доходів треба сплатити ЄСВ, ПДФО та ВЗ;
  
  
• видати працівникові паперову трудову книжку, якщо вона й досі зберігається у вас. Запис про звільнення робиться на вимогу працівника. А от копію наказу про звільнення слід надати обов’язково;
  
  
• показати таке звільнення у податковому розрахунку. А саме в додатку 5 (в графі 10 зазначаємо дату звільнення, в графі 16 — реквізити наказу про звільнення, а в графі 17 — норму КЗпП, наприклад, п. 1 ч. 1 ст. 36 при звільненні за угодою сторін, або ст. 38 — за власним бажанням). І в додатку 4ДФ теж є окрема графа 8. Втім, якщо в місяці звітного кварталу звільнення працівника йому не нараховувався та не виплачувався дохід, то в додатку 4ДФ до Розрахунку відомості про такого звільненого працівника не вказуються та графа 8 «Дата звільнення з роботи» не заповнюється.

Вас може зацікавити
	Книга обліку наказів з персоналу Книга обліку наказів з персоналу розроблена з урахуванням рекомендацій Міністерства праці та соціальної політики України і практичної діяльності кадрових служб. Містить 5 граф і зазвичай застосовується на підприємствах, оскільки є достатньою для збереження усієї необхідної інформації, з рекомендаціями щодо ведення і заповнення. Придбати видання

Ганна Бикова