Трапляється, що працівник після хвороби приносить на підприємство (на якому працює) не один, а відразу два чи більше листків непрацездатності. Перший листок позначено як первинний, а другий та наступні — як продовження попередніх. Як у такому разі оплачувати період тимчасової непрацездатності за такими листками? Зокрема, скільки днів буде оплачено за рахунок підприємства? Чи потрібно за кожним листком непрацездатності проводити окремий розрахунок лікарняних тощо?

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі — ЛН).

Від початку хвороби лікар відкриває листок непрацездатності з позначкою «Первинний».

У п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян від 13.11.2001 р. № 455 передбачено, що в разі втрати працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто строком до 5 к. дн. із наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 15 к. дн.

Якщо непрацездатність триває понад 15 к. дн., продовження листка непрацездатності до 30 днів здійснює лікуючий лікар спільно із завідувачем відділення, а надалі — ЛКК, яку призначає керівник лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше ніж раз на 10 днів, але не довше за термін, установлений для направлення до МСЕК.

В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування (скажімо, у разі важких травм і туберкульозу), періодичність оглядів ЛКК із продовженням листка непрацездатності може бути не рідше ніж раз на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання.

Своєю чергою, якщо всі рядки в графі «Звільнення від роботи» первинного ЛН заповнено, а працівник продовжує хворіти, тоді в первинному ЛН підкреслюють «Продовжує хворіти» та зазначають номер нового ЛН, який є продовженням первинного ЛН. У такому ЛН підкреслюють «Продовження листка № » (п. 3.13 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності від 03.11.2004 р. № 532; далі — Інструкція № 532).

У разі якщо одного продовженого ЛН не вистачає, оформлюють наступний, поки лікарняний не буде закрито з позначкою в графі «Стати до роботи».

Продовження ЛН оформлюють наступним числом, що йде за датою, до якої ЛН було оформлено або продовжено.

Саме в такий спосіб оформлюють один випадок тимчасової непрацездатності.

Тож, якщо на первинному ЛН зроблено запис «Продовжує хворіти», а на другому листку підкреслено «Продовження листка» і вказано номер попереднього лікарняного та між оформленими лікарняними не пропущено жодного дня, ми маємо справу з одним страховим випадком (одним випадком тимчасової непрацездатності). Те саме стосується ситуації, коли оформлюють третій та наступні ЛН, які є продовженням кожного попереднього ЛН.

За таких обставин розрахунковий період для цих двох і більше ЛН визначають лише раз — за первинним ЛН, й оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснюють також тільки раз — за первинним ЛН. Решту днів непрацездатності оплачує Фонд соціального страхування.

Приклад. Працівник захворів у травні 2021 року. Первинний листок непрацездатності було видано з 28 травня. У червні лікарняний декілька разів продовжували, а в липні працівникові видали другий листок непрацездатності, у якому підкреслено «Продовження листка» і вказано номер першого лікарняного.

У такому разі страховий випадок стався у травні, тому розрахунковий період — з травня 2020 року по квітень 2021 року. Перші 5 днів непрацездатності (з 28 травня по 1 червня) оплачуватиме роботодавець, а решту днів оплата відбуватиметься за рахунок Фонду соцстраху, у т. ч. усі дні непрацездатності за другим листком. При цьому розмір середньоденної заробітної плати для оплати непрацездатності за другим листком змінено не буде, тобто для нарахування допомоги застосовують показник, обчислений за розрахунковий період із травня 2020 року по квітень 2021 року.

Водночас треба взяти до уваги таке. За роз’ясненням Фонду соцстраху від 09.06.2020, кожен листок непрацездатності вважається окремою підставою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності незалежно від того, є він первинним чи виданим як продовження первинного.

Отже, під час оформлення заяви-розрахунку страхувальник має вносити дані за кожним із листків непрацездатності застрахованої особи, які підтверджують страховий випадок, в окремі рядки.

Фонд вважає, що подання заяви-розрахунку, у якій усі дні непрацездатності (за первинним і наступними листками) зазначено одним рядком, є порушенням і це буде розцінене як неправомірне витрачання коштів Фонду, що підлягають поверненню страхувальником із застосуванням фінансових санкцій.

Якщо ж у першому лікарняному написано «Стати до роботи», а в другому підкреслено «Первинний», то це різні страхові випадки, та розрахунковий період і середньоденну зарплату визначають окремо за кожним із них.

А як бути, якщо за всіма ознаками маємо справу з одним випадком тимчасової непрацездатності, але між двома ЛН (первинним та продовженим) є перерва в один або декілька днів?

Насправді така ситуація може статися:

• якщо між датою закриття первинного ЛН і датою оформлення продовженого — вихідні, святкові або неробочі дні;
• у разі несвоєчасного прибуття хворого до лікаря (тоді продовження ЛН здійснюють із дня відвідування хворим лікаря — п. 10 Інструкції № 532).

Тож, якщо непрацездатність пов’язана з одним і тим самим захворюванням і працівник у проміжку часу між датою закриття первинного й датою оформлення продовженого ЛН не виходив на роботу, випадок тимчасової непрацездатності не переривають. У такій ситуації 5 днів будуть оплачені за рахунок підприємства лише раз, а розрахунок лікарняних проводитимуть за первинним ЛН.

Важливо розуміти: оплаті підлягають лише дні хвороби, зазначені в ЛН. Тому вихідні (святкові, неробочі) дні, що припадають на проміжок часу між закриттям первинного й оформленням продовженого ЛН, не оплачують.

Своєю чергою, нез’явлення хворого без поважних причин у призначений строк на медичний огляд є порушенням режиму хвороби та підставою для відмови в наданні допомоги з тимчасової непрацездатності з дня допущення такого порушення (ч. 2 ст. 23 Закону № 1105).

Строк, на який працівник втрачає право на допомогу, визначає комісія (уповноважений) із соціального страхування на підприємстві. Вона може позбавити працівника права на отримання допомоги як на період порушення режиму — неявки на прийом до лікаря (вище ми з’ясували, що цей період у будь-якому разі не оплачують, оскільки він не входить до ЛН), так і на весь період до відновлення працездатності.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації листків непрацездатності Обов’язок роботодавця вести Журнал реєстрації листків непрацездатності передбачений статтею 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Придбати видання