Про осучаснення трудового законодавства та його спрощення для малого й середнього бізнесу йшлося під час онлайн-зустрічі членів Української Ради Бізнесу із головою Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, керівником проектів Команди підтримки реформ при Мінекономіки та фахівцями аналітичних центрів.

В профільному комітеті Верховної Ради схвалюють запровадження вільного трудового договору для малого й середнього бізнесу (підприємств, де загальна кількість працівників не перевищує 250 осіб, а також для тих працівників, які отримують більше ніж 8 мінімальних зарплат). Раніше такий законопроект підтримала Національна рада реформ. Новий договірний режим відносин між роботодавцем і працівниками полегшить роботодавцям ведення кадрових питань, адже більшість із них буде врегульована трудовим договором. Обов’язковими у такому договорі будуть всі гарантії, передбачені міжнародними конвенціями.

Заступник міністра економіки закликав представників бізнес-асоціацій та експертів подавати свої пропозиції на стадії напрацювання законопроектів.

«Ми бачимо конфлікт не між бізнесом і державою, а бачимо необхідність врахування і збалансування інтересів у соціальному діалозі між усіма сторонами. Щоб ми працювали над законопроектом не тоді, коли Уряд уже півроку відпрацював і вніс у Парламент. Те, що внесено, вже пізно обговорювати. Зараз у нас у роботі законопроект, який би унормував діяльність інспекції з праці. Також є інші проблемні питання: домашні працівники, робота в нічний час, банкрутство підприємств і захист зарплати. Будь ласка, долучайтеся тоді, коли йде робота над цими документами», — сказав заступник міністра.

Також фахівці перерахували кілька пропозицій для осучаснення КЗпП, зокрема: надати роботодавцю право змінювати істотні умови праці (системи та розміри оплати праці, режим роботи тощо) без обов’язкової умови наявності змін в організації виробництва і праці. При цьому обов’язковою умовою є попередження за 2 місяці до запланованих змін. Також експерти пропонують надати роботодавцю право звільняти працівника за власним бажанням, із компенсацією трьох середньомісячних окладів у момент звільнення.

Серед інших пропозицій:

• право затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку рішенням роботодавця, а не рішенням зборів трудового колективу;
• виключити архаїчні норми щодо погоджень документів та дій роботодавця, які не погіршують становище працівника, а є поточною діяльністю;
• надати можливість працівнику та роботодавцю визначати в договірному порядку питання щодо відпусток, виплати відпускних та укладати строкові трудові договори за угодою сторін тощо.

Учасники зустрічі пропонують виключити норму щодо обов’язку роботодавця працевлаштовувати вагітних жінок та жінок з дітьми у випадку ліквідації підприємства або закінчення строкового трудового договору і норму щодо збереження за такими жінками середнього заробітку протягом трьох місяців після ліквідації підприємства або після закінчення строкового трудового договору.

Коментуючи пропозицію виключити обов’язок роботодавця зберігати середній заробіток за призваними на строкову військову службу або тими, хто прийнятий за контрактом, наголошено на необхідності зберегти на певний час соціальні гарантії за військовослужбовцями-контрактниками — наприклад, на 1 рік.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад. Придбати видання