Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» (законопроект № 4051). Ним внесено зміни до КЗпП та Закону України «Про охорону праці».

Законом запроваджується два самостійних види роботи — дистанційна та надомна:

• дистанційна робота — робота виконується поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
  
  
• надомна робота — робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Договір про дистанційну або про надомну роботу укладається тільки у письмовій формі.

Роботодавці мають ознайомлювати працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями та іншими документами із використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. Відповідно підтвердження про ознайомлення допускається шляхом обміну електронними документами.

За письмовим погодженням може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, що передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу упродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше. Про переведення на гручкий режим робочого часу працівників потрібно попередити не менш ніж за два місяці. Якщо працівник порушує гнучкий режим роботи, він може бути переведений на загальний режим без попередження за два місяці.

Надомна робота

1. Фіксоване робоче місце працівника, яке не може бути змінено без погодження з роботодавцем. Якщо працівник не може з незалежних від нього причин виконувати роботу на фіксованому місці, то він має право його змінити за умови повідомлення власника не менше ніж за три робочі дні.
   
   
2. Загальний режим роботи, якщо інше не передбачено трудовим договором. Тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.
   
   
3. Не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
   
   
4. Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на власника або уповноважений ним орган, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію.
   
   
5. Може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору на час загрози поширення епідемії, збройної агресії, надзвичайної ситуації тощо.
   
   
6. Власник самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
   
   
7. Може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
   
   
8. Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.

Дистанційна робота

1. Працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.
   
   
2. Працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин.
   
   
3. Може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Особливості поєднання встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.
   
   
4. Забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання та ін. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.
   
   У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідним обладнанням, таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
   
   
5. Працівнику гарантується період вільного часу для відпочинку і визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
   
   
6. Працівник може вимагати тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. Роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.
   
   
7. Може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника тощо
   
   
8. Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби»;

Закон також передбачає укладення письмової форми договорів про повну матеріальну відповідальність з працівниками, що виконують роботу за трудовим договором про дистанційну або надомну роботу, а також встановити відповідальність працівника за шкоду, завдану нестачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за договором про дистанційну або надомну роботу.

На роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці і протипожежної охорони, які можуть бути проведені дистанційно із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад. Придбати видання