У салоні краси працівники працюють 8 годин на день, але з плаваючими вихідними: в одних вихідні — п’ятниця, субота, в інших — неділя, понеділок. За такого графіка час роботи у жовтні 2020 року в перших становить 20 днів (159 годин), у других — 22 дні (175 годин). Законодавством у жовтні 2020 року норма робочого часу в разі 40-годинного робочого тижня встановлена 21 робочий день (167 годин). Як у такому випадку розраховувати заробітну плату з місячним окладом у 5000 грн, не застосовуючи підсумований облік? Потрібно доплачувати за 1 день переробітку чи все ж затвердити обліковий період і після його закінчення оплачувати перепрацьований час?
Законодавством установлено лише норму робочого часу в розрахунку на тиждень.
Зокрема, у ст. 50 КЗпП зазначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. При цьому обмеження щодо встановлення більшої тривалості робочого часу передбачено саме щодо тривалості робочого часу в розрахунку на тиждень, а не на місяць чи рік.
Водночас у ст. 52 КЗпП передбачено, що за п’ятиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджує власник (уповноважений ним орган) з додержанням установленої тривалості робочого тижня. Правила внутрішнього трудового розпорядку та графіки змінності мають бути погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
У правилах внутрішнього трудового розпорядку, зокрема, указують:
режим роботи працівників;
робочі та вихідні дні;
тривалість щоденної роботи;
час початку й закінчення щоденної роботи.
Щодо норми робочого часу, установленої на жовтень 2020 року в листі Мінсоцполітики від 29.07.2019 р. № 1133/0/206-19, зауважимо: Мінсоцполітики в листі від 19.10.2017 р. № 224/0/103-17/214 пояснювало, що листи цього відомства, які публікуються у засобах масової інформації щодо норми робочого часу, не реєструються в Міністерстві юстиції України в установленому порядку, а тому не є нормативним актом. Зокрема, листи мають рекомендаційний характер і загалом є методичним посібником під час розрахунку норми тривалості робочого часу на рік безпосередньо на підприємстві, в установі, організації.
Надаючи свої рекомендації щодо розрахунку норм тривалості робочого часу за місяцями календарного року, Мінсоцполітики зазвичай також насамперед акцентує увагу на тому, що законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік, тому вона може бути різною залежно від того:
який робочий тиждень установлено роботодавцем — п’ятиденний чи шестиденний;
яка тривалість щоденної роботи;
коли встановлено вихідні.
Тому під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися серед іншого нормами згаданої ст. 50 КЗпП, яка визначає, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
До того ж Мінсоцполітики у своїх листах (у т. ч. у згаданих вище) традиційно пояснює, що тривалість робочого часу на рік визначається на підприємствах, в установах й організаціях самостійно з дотриманням вимог ст. ст. 50–53, 67 і 73 КЗпП. І такий самий висновок можна зробити щодо норми тривалості на місяць, яку також не визначено законодавством.
Отже, якщо роботу працівники здійснюють відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, визначених роботодавцем із дотриманням ст. ст. 50 і 52 КЗпП, то порушень щодо нормальної тривалості робочого часу немає. І якщо працівник, якому встановлено місячний оклад, відпрацював усі робочі дні (години) за графіком його роботи, то роботодавець повинен йому нарахувати посадовий оклад, установлений у трудовому договорі (штатному розписі) з дотриманням мінімальних гарантій щодо оплати праці (див. лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282). Тож у даному випадку немає потреби запроваджувати підсумований облік робочого часу.
Вас може зацікавити
Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама