Питання надання відпусток «за власний рахунок» регулюються Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП України), Законом України «Про відпустки», Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
В законодавстві відпустка за власний рахунок визначається як відпустка без збереження заробітної плати.
Статтею 84 КЗпП України та Розділом VI Закону України «Про відпустки» передбачено такі види відпусток без збереження заробітної плати:
Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку.
Відпустка без збереження заробітної плати, за згодою сторін.
Право на відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку маєзначна кількість категорій населення (батьки-одинаки, особи, які мають намір одружитись, інваліди тощо), але такий вид відпустки надається строком не більше 15 календарних днів на рік. Тобто, відмовити в наданні такої відпустки роботодавець не має права.
Щодо неоплачуваної відпустки (без збереження заробітної плати) за згодою сторін, то законодавство встановлює досить чіткі умови її отримання, — це згода сторін, а також тривалість — не більше 15 календарних днів на рік.
Таким чином, роботодавець не уповноважений самовільно відправляти працівників у неоплачувану відпустку, оскільки для цього необхідна письмова заява про надання саме такого виду відпустки від відповідного працівника.
Водночас, слід мати на увазі, що надання такої відпустки являється правом роботодавця, а не обов’язком, тому на це необхідно також звертати увагу.
Закон України «Про відпустки» не містить вимоги про те, що відпустка за свій рахунок надається за відпрацьований рік, тому відповідно надавати таку відпустку потрібно, орієнтуючись на календарний рік. Тобто право на неоплачувану відпустку виникає незалежно від часу, відпрацьованого в конкретного роботодавця. У разі, якщо працівник протягом кількох років не брав відпустку за свій рахунок або використав її не повністю, не використані ним дні такої відпустки на наступні роки не переносяться.
Відпустки без збереження заробітної плати в умовах карантину
Відповідно до ч. 3 ст. 84 КЗпП, у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, в разі отримання такої відпустки за згодою сторін.
Нагадаєм, що згідно Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215 та від 25.03.2020 р. № 239) постановлено (поміж-іншим), установити з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на всій території України карантин.
Проте, слід пам’ятати, що вказані зміни в ст. 84 КЗпП набули чинності 17.03.2020. Такі нововведення необхідні були для того, щоб не встановлювалися адміністративні штрафи за порушення трудового законодавства, адже за такий проступок у чинному законодавства встановлено штраф у розмірі від 510 грн. до 1700 грн.
При внесенні змін до законодавчих норм, народні депутати не встановили умови про які саме види відпусток зазначено, тому аналізуючи Закон № 530-ІХ можна вважати, що дана норма поширюється на всі види відпусток під час карантину, за виключенням спеціальних норм.
Говорячи про такі особливості, слід також згадати про те, що відповідно до п. 1 ч. 2 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, відпустку за його згодою.
Вказаний інструмент дозволяє працівнику не отримувати будь-яких відпусток, виконувати свої функціональні обов’язки та отримувати заробітну плату, залишаючись вдома.
Таким чином, починаючи з 17.03.2020 можливо за згодою сторін отримати відпустку без збереження заробітної плати не обмежуючись 15-ти денним терміном. Натомість строк такої відпустки може обмежуватись тривалістю карантину (тобто до набуття чинності постанови Уряду про завершення карантину на всій території України).
Як отримати відпустку без збереження заробітної плати?
Як вже зазначалося, працівник може отримати відпустку без збереження заробітної плати з-за різних умов, але лише на підставі їх письмової заяви. На період карантину безоплатні відпустки можуть бути різними, а отже, і оформлюються вони по різному. Головні умови, які повинні бути зазначені в заяві це:
причина щодо надання неоплачуваної відпустки;
дата початку відпустки;
тривалість даної відпустки.
Необхідно звернути увагу, якщо працівник оформляє обов’язкову відпустку без збереження заробітної плати, то до заяви необхідно додати відповідні документи, а у разі відпустки, яка надається за згодою сторін — оформлюється лише заява, без додавання підтверджувальних документів.
За результатами розгляду такої заяви роботодавцем має бути виданий відповідний наказ. Слід звернути увагу, що в заяві, і в наказі, має бути чітко вказаний строк наданої відпустки.
Також роботодавці та працівники не повинні плутати відпустку за угодою сторін на час карантину із відпусткою без збереження заробітної плати. Адже обидві відпустки оформляються наказами, але у наказі зазначаються різні правові підстави надання відпустки: розпорядження Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування чи закладу освіти. Роботодавцям слід пам’ятати, що відправити всіх працівників у відпустку за власною ініціативою — неможливо. Це є грубим порушенням трудового законодавства, за яке передбачено адміністративна та кримінальна відповідальність.
У разі, якщо на території України будуть продовженні часові межі карантину, необхідно оформити повторні заяві та видати відповідні наказ, якщо ваша відпустка без збереження заробітної плати оформлена за згодою сторін.
Отже, враховуючи все вищесказане, можна дійти висновку, що протягом дії карантину працівник може отримати два види неоплачуваної відпустки: яка надається в обов’язковому порядку та відпустку за згодою сторін.
В будь-якому випадку для отримання відпустки необхідне волевиявлення працівника та його письмова заява. Також необхідно пам’ятати, що тривалість відпустки за згодою сторін обмежується тривалістю карантину та не включається у трок 15-ти денної «загальної» відпустки без збереження заробітної плати.
Вас може зацікавити
У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама