Якщо особа у день звільнення не працювала, відмовилась від ознайомлення з наказом на звільнення та від отримання трудової книжки, а роботодавець вчинив дії з виплати належної працівнику при звільненні заробітної плати, то підстави для відповідальності роботодавця за затримку розрахунку при звільненні немає.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц.

Обставини справи

У день звільнення позивач не працював, відмовився від ознайомлення з наказом про звільнення та від отримання трудової книжки, а роботодавець вчинив дії з виплати належної працівнику при звільненні заробітної плати, переказавши засобами поштового зв’язку, що підтверджується квитанцією.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні більше ніж через три роки з моменту перерахування заробітної плати, а до цього не отримував кореспонденцію, яка надходила від роботодавця на його адресу.

Місцевий та апеляційний суди у задоволенні позову відмовили.

Позиція Верховного Суду

ВС підтримав рішення попередніх судів.

Звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред’явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена ст. 116 КЗпП (якщо така вимога раніше не пред’являлась).

У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП (за затримку розрахунку при звільненні) наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред’явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за ст. 117 КЗпП настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у ст. 116 КЗпП.

Вас може зацікавити
	Газета «Кадри і зарплата» Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти. Придбати видання