До оподатковуваного ПДФО доходу працівників не включають витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), якщо їх сума не перевищує 0,1 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).
Мінімальна зарплата у розрахунку на місяць із 01.01.2020 р. становить 4723 грн (ст. 8 Закону України Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).
Отже, максимальний розмір неоподатковуваних добових у 2020 році становить:
для відряджень у межах території України — 472,30 грн у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження,
для відряджень за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (пп. 170.9.1 ПКУ).
Зверніть увагу! Роботодавці можуть установлювати й більший розмір добових витрат. Однак у такому разі суму перевищення слід включати до оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо і оподатковувати ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Граничні норми добових для бюджетників 2020
Для бюджетних установ розмір добових визначає постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98:
по Україні — 60 грн;
за кордон — залежно від країни відрядження суми у доларах США згідно додатку 1 до постанови № 98.
Документальне підтвердження
Суму добових під час відрядження визначають:
1) у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
2) до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні:
відміток прикордонних служб про перетин кордону;
проїзних документів, рахунків на проживання;
та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
У разі відсутності зазначених відповідних підтвердних документів суму добових включають до оподатковуваного доходу.
У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності.