Надання працівнику щорічної оплачуваної відпустки є реалізацією його права на відпочинок, яке закріплене статтею 45 Конституції України.

Умови, тривалість і порядок надання працівнику відпустки визначають Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП України) і Закон України «Про відпустки».

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті громадяни України, які працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Стосовно перенесення щорічної основної відпустки на інший період або продовження її слід зазначити що, відповідно до норм ст. 11 Закону України «Про відпустки» та ст. 80 КЗпП України, у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

• порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;
  
  
• несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки, (ч. 3 ст. 115 КЗпП України передбачена виплата заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.)

Щорічна відпустка також повинна бути перенесена на інший період або продовжена у таких випадках:

• у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
  
  
• виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати;
  
  
• настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
  
  
• збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Отже, будь-які зміни в графіках відпусток можливі лише за взаємною домовленістю між власником або уповноваженим ним органом і відповідним працівником.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток У книзі обліку щорічних і додаткових відпусток працівників подані рекомендації щодо його ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також, щоб використовувати його дані для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання

Любов Корякіна