Яку передбачено відповідальність за відсутність на підприємстві трудової книжки співробітника, що працює на цьому підприємстві за основним місцем роботи неповний робочий день?
Частиною другою ст. 24 КЗпП установлено, що укладаючи трудовий договір, громадянин зобов’язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Статтею 48 КЗпП визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуть на всіх працюючих на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Трудові книжки ведуть також на позаштатних працівників за умови, що вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.
Працівникам, що працевлаштовуються вперше, трудову книжку оформлюють не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудову книжку оформлюють не пізніше п’яти днів після початку стажування.
До трудової книжки вносять відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації. Натомість відомості про стягнення до неї не вносять.
Крім того, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI визначено, що основне місце роботи — це місце, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, а також де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вносять відповідний запис про роботу (п. 12 ст. 1).
Тож бачимо, що під час прийому на роботу працівник має надати трудову книжку. І якщо працівник її не надасть, то в прийомі на роботу йому можуть відмовити. Але… Та час такий, що законодавство не зобов’язує особу працювати. Тож вона і в 20, і в 40, і 60 років може працевлаштовуватися вперше і трудової книжки не мати. Крім того, особа завжди може заявити, що трудову книжку загубила.
Якщо особа дійсно працевлаштовується вперше, то підприємство має завести на неї трудову книжку з огляду на норми ст. 48 КЗпП.
Якщо особа заявляє, що трудову книжку загубила, то новий роботодавець має виготовити їй дублікат (як це зробити, визначено в п. 5 Інструкції про ведення трудових книжок). Але, знову ж таки, усе зводиться до того, що трудова книжка у працівника має бути.
Зважаючи на наведене вище висновуємо: в разі невиконання цих вимог підприємство за ст. 265 КЗпП можна притягти до відповідальності як за інші порушення трудового законодавства, що передбачає штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати. Це за умови, що працівника допущено до роботи шляхом укладення трудового договору, оформленого наказом, та надсилання повідомлення податковому органу про його прийом на роботу (інакше тоді за ст. 265 КЗпП передбачено штраф за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору в 30-кратному розмірі мінімальної зарплати, а за неподання повідомлення — у розмірі мінімальної зарплати).
Вас може зацікавити
Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них розроблена у відповідності до типової форми № П-10, яку затверджено наказом Міністерства статистики України від 27 жовтня 1995 року № 277. ЇЇ ведення є обов’язковим на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама