Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Відмінність неповного робочого часу від скороченого
Новини
28.05.2019
Відмінність неповного робочого часу від скороченого
 

Робочим часом вважається час, протягом якого працівник згідно із законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов’язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — роботодавця. Це означає, що в робочий час включаються час простоїв не з вини працівника, короткочасні перерви для обігрівання та відпочинку й інші періоди, коли працівник не працював, але за ним зберігалося місце роботи і зарплата цілком чи частково. Разом з тим робочим є і час роботи понад встановлену тривалість у випадках, передбачених законодавством.

Дотримання норм трудового права щодо робочого часу і часу відпочинку є обов’язком як роботодавця, так і для працівників. Останні зобов’язані використовувати весь робочий час для виконання трудової функції, а роботодавець — забезпечити необхідні для цього умови й організувати роботу таким чином, аби не порушувати право працівників на відпочинок.

Види робочого часу розрізняються за його тривалістю. Трудове законодавство встановлює такі види робочого часу:

  • нормальної тривалості;
  • неповний робочий час;
  • скорочений робочий час.

Згідно із ст. 45 Конституції України максимальна тривалість робочого часу визначається законом. У статті 50 КЗпП України встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень як при п’яти, так і при шестиденному робочому тижні.

Чинне законодавство України не забороняє встановлювати для працівників при укладенні колективного договору меншу тривалість робочого часу (ч. 2 ст. 50 КЗпП). Тривалість робочого часу можна зменшити і за трудовим договором. Так, відповідно до ст. 56 КЗпП за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Праця у цих випадках оплачується пропорційно відпрацьованому часу, а при відрядній оплаті праці — залежно від виробітку.

Неповний робочий час може бути встановлено угодою роботодавця і працівника на певний строк і без зазначення строку. В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Важливою гарантією трудових прав є норма ч. 3 ст. 56 КЗпП, відповідно до якої робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Особи, які працюють неповний робочий час, користуються тими самими правами, що і працюючі на умовах нормального робочого часу. Їм надається відпустка тієї самої тривалості, надаються вихідні і святкові дні, час роботи зараховується у трудовий стаж.

У сучасних умовах, встановлення неповного робочого часу можливе не тільки з ініціативи працівника, а й власника підприємства, установи, організації. Але в такій ситуації перехід на неповний робочий час може здійснюватися роботодавцем при дотриманні правил ст. 32 КЗпП України. Встановлення неповного робочого часу в цьому випадку є для працівників зміною істотних умов праці, оскільки, як правило, знижується розмір оплати праці. Тому про встановлення неповного робочого часу роботодавець має попередити працівників не пізніше ніж за два місяці. Протягом цих двох місяців зберігаються попередні умови праці. Якщо працівник не згоден працювати в режимі неповного робочого часу, трудовий договір з ним припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Скорочена тривалість робочого часу-це вид робочого часу, який встановлюється законодавством (ст. 51 КЗпП), є обов’язковим для роботодавця і оплачується як робочий час нормальної тривалості.

Скорочений робочий час встановлюється:

  • для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) 24 години на тиждень.
    Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половину максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абз. 1 цього пункту для осіб відповідного віку;

  • для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.
    Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством;

  • для окремих категорій працівників розумової праці, діяльність яких пов’язана з підвищеним інтелектуальним і нервовим напруженням у випадках, передбачених законодавством. До таких працівників віднесені лікарі, вчителі, викладачі середніх спеціальних і вищих навчальних закладів тощо.

На практиці виникають ситуації, коли необхідно розмежовувати неповний та скорочений робочий день. Зокрема:

  • неповний робочий день (та його тривалість) встановлюється за згодою сторін, а скорочений (та його тривалість) — встановлений законодавством тільки для окремих категорій працівників;

  • неповний робочий час може встановлюватися будь-якому працівнику, тоді як скорочена тривалість робочого часу встановлюється тільки для неповнолітніх; працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці; вчителів, лікарів та інших категорій;

  • при неповному робочому дні праця оплачується пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, а при скороченому робочому дні — як за повний робочий день.

Зменшення тривалості роботи напередодні святкових і вихідних днів, у нічний час. Згідно зі ст. 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП України, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати п’яти годин.

При роботі у нічний час установлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачене скорочення робочого часу.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема в безперервно діючих виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Нічним вважається час з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку.

Робота у нічний час розглядається у трудовому праві як виняток, вона може негативно вплинути на стан здоров’я. Тому в трудовому законодавстві встановлено обмеження її застосування, а для окремих категорій працівників — повна заборона. Забороняється залучення до роботи у нічний час:

  • вагітних жінок, а також жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
  • осіб молодше вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП);
  • інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Робота жінок у нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених ст. 175 КЗпП України. Обмеження не поширюється на жінок, що працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї родини.

Згідно зі ст. 108 КЗпП України робота у нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому Генеральною, галузевою (регіональною) угодами і колективним договором, і розмір підвищення оплати не може бути нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Людмила Філоненко

Управління Держпраці

Переглядів: 6223 Версія для друку
 
Дивіться також:
Аудит трудових книжок при оцифруванні: алгоритм дій
Витяг з реєстру застрахованих осіб: навіщо потрібен та як отримати?
Як виплачується пенсія працюючим пенсіонерам?
Чи може роботодавець самостійно змінити підставу для звільнення з ініціативи працівника?
Що змінилось у бронюванні працівників із квітня 2025 року
Чи можна надати відпустку за наступний рік?
Якщо не вистачає страхового стажу!
Чи може працівниця не брати відпустку по догляду за дитиною до 3-х років?
Затверджено показник середньої зарплати за квітень 2025 року
Як коректно відобразити заброньованого працівника в облікових документах?
Працівник втратив трудову книжку: що робити новому роботодавцеві?
Як надається допомога по вагітності та пологах за сумісництвом?
Звільнення мобілізованого працівника
Як страховий стаж впливає на оплату «лікарняного»?
Виплата лікарняних суміснику: покроковий алгоритм
Особливості звільнення працівників під час воєнного стану
Визначення основного місця роботи працівника
Чи зараховується військова служба до страхового стажу?
Чи створює відсутність керівника перешкоду для перевірки Держпраці?
Як табелювати водія з ненормованим робочим днем?
На підставі якої звітності вносяться відомості про трудові відносини працівника?
Скільки днів додаткової відпустки надається учасникам бойових дій?
Хто має право на достроковий вихід на пенсію?
Періоди роботи за кордоном включать у страховий стаж
Особливості робочого часу
Як підтвердити стаж до 2004 року без трудової книжки?
Чи можна обмежити тривалість відпустки особі з інвалідністю посилаючись на воєнний стан?
Працевлаштування учасників бойових дій: Методрекомендації для роботодавців
Трудові відносин при реорганізації підприємства: алгоритм дій
Як усунути недоліки, виявлені в трудовій книжці?
Працевлаштування осіб з інвалідністю: що змінюється для роботодавців з 1 січня
Як отримати компенсацію за невикористану відпустку?
Відсторонення працівника у разі наявності протипоказань за станом здоров’я
Святкування в офісі після роботи: що потрібно знати роботодавцю і працівникам
У які строки подавати відомості про рух кадрів до ПФУ?
Які є види відпусток для військовослужбовців?
Чи вести військовий облік на осіб за договорами ЦПХ?
Коли працівник може достроково розірвати строковий трудовий договір?
Військовий облік: які документи необхідні для спокою
Особливості зміни істотних умов праці у період воєнного стану
Сумісник звільняється з основного місця роботи: дії роботодавця
Призупинення дії трудового договору: практика ВС
Зразок наказу про припинення дистанційної роботи
Строки трудового договору
Статтю 40 КЗпП доповнять новою нормою
Що таке неповний робочий час і як його встановлюють?
Умови переведення працівників в умовах воєнного стану
Внесення записів до паперової трудової: як зафіксувати таку вимогу працівника?
Перенесення допологової відпустки
За які відпустки компенсація при звільненні не виплачується?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com