14 травня Шостим апеляційним адміністративним судом у справі № 826/8917/17 скасовано Порядок, який встановлював правила інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Звісно, що інспектування відповідно до цього Порядку здійснювала не лише Держпраці, а й інспектори від місцевих рад. Тому все, що стосується цього скасування, стосується їх обох.
Але не слід забувати, що у Держпраці, окрім інспектування щодо виконання законодавства з праці, є й інші види перевірок. І вони нікуди не поділися.
Скасовані лише інспектування у сфері праці
Нагадаємо, що більшість підприємств були внесені до плану-графіка перевірок Держпраці на 2019 рік за такими критеріями:
додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового значення;
додержання законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю;
додержання законодавства у сфері державного гірничого нагляду.
І тут ми говоримо про планові та позапланові перевірки, які проводяться в порядку, передбаченому Законом № 877. А відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Тому, коли ми говоримо про перевірки у сфері охорони праці, то органи Держпраці керуються в такому разі, крім Закону № 877:
КЗпП;
Законом про охорону праці;
Конвенцією МОП про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 11.07.1947 р. № 81;
Конвенцією МОП про інспекцію праці в сільському господарстві від 25.06.1969 р. № 129;
Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232.
А коли йдеться про перевірки у сфері зайнятості населення — то тут Держпраці додатково керується КЗпП та Законом про зайнятість населення.
Крім цього, на виконання ч. 3 ст. 22 Закону № 877 критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, заходів державного гірничого нагляду Держпраці, затверджені постановою КМУ № 223.
Отже, щодо цих двох видів перевірок нормативна база у Держпраці є, вона не скасована і ці перевірки є наразі цілком законними. Під питанням зараз лише планові заходи контролю щодо дотримання законодавства з праці. Оскільки вони як раз проводилися у вигляді скасованого інспектування.
Наголошуємо: є відокремлена сфера проведення перевірок — з питань додержання законодавства про працю, які до цього проводилися шляхом інспектувань (невиїзних інспекцій) у Порядку, затвердженому Постановою № 295. І ось саме ця сфера перевірок й зазнала змін — порядок проведення виїзного та невиїзного інспектування у сфері додержання госпсуб’єктами законодавства про працю скасований.
На сьогодні не можуть бути проведені лише заходи (інспекційні відвідування), які проводяться у сфері додержання законодавства про працю, в направленні яких прямо сказано, що вони мають бути здійснені на виконання Постанови № 295.
Всі інші види перевірок, які проводяться в порядку, визначеному Законом № 877 та за Критеріями, визначеними Постановою № 223, проводяться у 2019 році без змін.
Більш того, саме право на перевірки щодо дотримання законодавства про працю у Держпраці залишилось. І для того, щоби поновити планові та позапланові перевірки із застосування штрафів за ст. 265 КЗпП, однією з обов’язкових умов є визначення критеріїв ризиків у цій сфері контролю на виконання вимог Закону № 877.
Відмова від комплексних планових перевірок
Багатьох підприємств включено й до плану-графіка комплексних перевірок. Тобто, коли перевірятимуть одночасно з кількох видів законодавства.
Але комплексні перевірки проводяться різними контролерами одночасно, а не разом. Тобто, по суті, це кілька перевірок, а не одна. Тому скасування порядку проведення однієї з них не означатиме, що решта перевірок не відбудеться.
Слід сказати, що для комплексних планових перевірок передбачені особливі умови проведення: суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до Державної регуляторної служби. У такому разі перевірка такого госпсуб’єкта проводиться згідно з річними планами органів держнагляду (контролю) (абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 877). Тобто перевірятиметься такий суб’єкт не одночасно, а окремо кожним з контролерів, згідно зі встановленими ними планами-графіками.
А отже, у разі проведення комплексного планового заходу, який включатиме інспектування у сфері додержання законодавства про працю, госпсуб’єкт, який включений у такий план комплексних заходів, може відмовитись від його проведення у зв’язку зі скасуванням Постанови № 295. В такому випадку комплексної перевірки не буде, але всі заплановані перевірки (крім скасованого інспектування) відбудуться згідно з річними планами контролерів.
Фактичні перевірки «зарплати в конвертах» від ДФС
Залишаються й фактичні перевірки, які здійснюються органами ДФС у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, та проводитимуться в порядку, встановленому ПКУ.
Що перевірятимуть інспектори з праці місцевих рад?
Зі скасуванням Постанови № 295 позбавляються права на проведення перевірок (виїзних та невиїзних інспектувань) щодо дотримання законодавства з праці і органи місцевого самоврядування. Адже їх контрольні повноваження визначені ч. 3 ст. 34 Закону № 280/97-ВР та здійснюються відповідно до скасованого Порядку № 295 та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ № 509.
А оскільки сам Порядок № 295 скасовано, то органи місцевого самоврядування мають обмежитись лише перевірками у сфері зайнятості населення.
Відсутність акта перевірки — підстава для недопуску
Відсутність критеріїв, за якими повинні проводитись планові перевірки щодо дотримання законодавства з праці — це, звісно, аргумент. А як щодо позапланових перевірок?
На нашу думку, і тут Держпраці наразі не вистачає однієї «дрібниці» — уніфікованої форми акта, який має складатися за наслідками перевірок. А це, на думку ДРС, означає відсутність можливості перевіряти.
На сьогодні на виконання вимог скасованої Постанови № 295 Мінсоцполітики своїм наказом № 1338 затвердило:
форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю;
форму акта за результатами проведення перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Зі скасуванням Постанови № 295 відповідно втрачає чинність й Наказ № 1388, як і форми актів, ним затверджені. А отже, до затвердження нових уніфікованих форм актів вже на виконання ч. 15 ст. 4 Закону № 877 у допуску до проведення перевірок органами Держпраці (але виключно у сфері праці та зайнятості населення!) може бути відмовлено.
Наслідки для перевірок станом на 14.05.2019 року
Хоча сама Держпраці поки що ситуацію, що виникла внаслідок скасування Порядку № 295, ніяк не коментує, інспекційні відвідування та невиїзні інспектування, які станом на 14.05.2019 року ще тривали та не були закриті актами, очікують, на нашу думку, негативні наслідки. Роботодавці можуть такі акти не підписувати і взагалі відмовлятись приймати.
Звісно, ці акти можуть розсилатися поштою із запрошенням на розгляд справи про застосування штрафів за виявленими порушеннями. Але з’являтись на такі виклики — це право, а не обов’язок. Ми пропонуємо складати письмові пояснення, де послатись на судове рішення, яке скасувало Порядок № 295, та зазначати, що інспектування (виїзні чи невиїзні) проведенні незаконно. Відповідно жодні постанови про застосування штрафів за ст. 265 КЗпП та приписи за їх результатами виноситись не можуть.
Якщо ж все-таки після письмових пояснень штрафи Держпраці будуть застосовані (чого ми не виключаємо), то слід оскаржувати їх в суді, знову ж таки, посилаючись на факт скасування Постанови № 295, тобто незаконності проведеного інспектування.
Для тих госпсуб’єктів, чиї справи щодо оскарження штрафів на сьогодні перебувають в судах (інстанція не має значення), можуть додатково надати пояснення та послатись на судове рішення про скасування Постанови № 295. І вже суд має вирішити, чи скасувати постанову про застосування штрафів за ст. 265 КЗпП.
Від себе нагадаємо, що на відміну від перевірок органів ДФС, підстави призначення та проведення яких можуть бути оскаржені лише у разі недопуску до перевірки, для органів Держпраці таких обмежень немає. Тож фактично маємо ситуацію, коли на момент оскарження постанови про застосування штрафів є підтверджений факт незаконності підстави для її прийняття (незаконне проведення перевірки та незаконно здобуті докази). І перспектива позитивного рішення у таких справах доволі велика.
Повернення штрафів, які вже були сплачені госпсуб’єктами
Про можливість скасування штрафів за постановами Держпраці, які сплачені або самостійно, або за судовими рішеннями, які набрали законної сили, наразі говорити складно. Адже більшість штрафів за постановами Держпраці, які оскаржувались, сплачувались під час судових проваджень (з поточних рахунків госпсуб’єктів) подекуди ще до прийняття рішення у справі.
Але, на нашу думку, варто все ж спробувати скористатися приписами п. 1 ч. 2 ст. 361 КАСУ та спробувати переглянути програні справи у зв’язку із нововиявленими обставинами.
Справа в тому, що в судовому рішенні Шостого апеляційного адміністративного суду колегія суддів наголосила на тому, що Постанова № 295 за своєю суттю та змістом суперечить вимогам чинного законодавства.
Не варто забувати й про ст. 1173 ЦКУ, відповідно до приписів якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Хоча у нашій країні така практика не є поширеною та вкрай складна до застосування.
Таким чином, ми вважаємо, що такі висновки дають підстави для перегляду судових справ через істотні обставини, що не були відомі особам на момент проведення інспектування та подання позовів щодо оскарження постанов Держпраці.
Чи сприймуть такі доводи суди, покаже лише практика. Але зверніть увагу, у бажаючих провести оскарження, часу не так багато — лише шість місяців (ч. 2 ст. 122 КАСУ).
Вас може зацікавити
Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама