Досить актуальною та обговорюваною темою на початку року була фактична відміна мораторію на проведення перевірок контролюючими органами. Для прикладу: Державна служба України з питань праці вже запланувала провести 16905 планових заходів в 2019 році.

Окрім цього, варто пам’ятати, про те, що та ж Держпраця у своїй діяльності має такий інструмент як інспекційне відвідування, проведення якого регламентоване постановою КМУ від 26.04.2017 № 295 (далі — Постанова № 295).

І якщо планова перевірка є прогнозованою і за допомогою ресурсу можна легко перевірити наявність підприємства у річному плані, то з інспекційним відвідуванням ситуація дещо інша.

Справа в тому, що інспекційне відвідування Держпраці може проводитись навіть за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації. Простіше кажучи, якщо керівник органу контролю, здійснюючи серфінг в Інтернеті, прийде до висновку, що на підприємстві відбуваються трудові порушення, він своїм рішенням має право призначити інспекційне відвідування (пп. 3 п. 5 Постанови № 295).

Пунктом 8 Постанови № 295 зазначено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкт відвідування або уповноважену ним посадову особу. Але, жодним чином не регламентовано строк та порядок повідомлення. Практика показує, що таке повідомлення здійснюється шляхом надсилання направлення на проведення інспекційного відвідування.

При цьому, про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє підприємство на свій розсуд (якщо він вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню, повідомлення не здійснюватиметься).

Під час візиту на підприємство інспектор зобов’язаний пред’явити своє службове посвідчення. І підприємство має право не допускати інспектора лише у разі:

1) відсутності службового посвідчення;

2) якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;

3) якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує встановлені строки (п. 14 Постанови № 295).

Але є один «лайфхак», який додатково дозволяє заблокувати незаконну перевірку. Проілюструємо його прикладом з власного досвіду.

На початку року Клієнт отримав від Держпраці направлення на проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до пп. 6 п. 14 Постанови № 295 підприємство (об’єкт відвідування) має право вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства. А державні органи та їх представники зобов’язані діяти лише в межах, передбачених їм повноважень.

У нашому випадку інспектор праці отримав повноваження від керівника на проведення інспекційного відвідування ТОВ «Рога І копита» (справжня назва прихована в цілях конфіденційності). Проте, назва підприємства Клієнта не збігається з назвою об’єкта відвідування, інспекційне відвідування якого «санкціоновано» інспектору — відмінний сполучник у назві.

А тому підприємством було подано скаргу в Держпрацю про те, що за вказаною адресою ТОВ «Рога І копита» свою діяльність не здійснює, а у інспектора відсутні повноваження на перевірку ТОВ «Рога ТА копита».

В результаті чого інспектор Держпраці склав акт про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а за розглядом скарги підприємство отримало наступну відповідь.

Ситуація успішно вирішена в інтересах Клієнта.

Тому варто зробити висновок про те, що надзвичайно важливо ретельно перевіряти документи, які надаються перед інспекційним відвідуванням / плановою чи позаплановою перевіркою. Наявність будь-яких неточностей чи помилок (у назві, адресі тощо) варто трактувати на користь об’єкта відвідування / перевірки. На моє переконання, така взаємодія сприятиме підвищенню стандартів діловодства з боку представників державних органів.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання

В’ячеслав Коломійчук