З 5 жовтня в Україні згідно з розпорядженням Кабміну № 649-р проводяться комплексні заходи контролюючих органів, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

У зв’язку з цим у платників податків виникають запитання:

• Чи може ДФС перевіряти трудові відносини і чим це передбачено?
• Хто потрапить під перевірки — які категорії платників і що саме перевірятимуть?

Наслідком незадекларованої праці є несплата податків. Тому ДФС не лише може, але й зобов’язана проводити такі перевірки.

Нормами ПКУ передбачено, що фактичні перевірки, які здійснюються без попередження особи, проводяться за наявності та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення законодавства, дотримання якого покладено на ДФС, у разі наявності та/або отримання в установленому порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів/зарплати без сплати податків, а також у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушень роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Перевірки за розпорядженням № 649-р ДФС проводить спільно з іншими контролюючими органами.

Кого перевірятимуть?

Більшість інформації про ризики ДФС отримує для доперевірочного аналізу власне від платників. Це наприклад звіт з ЄСВ, форма № 1ДФ, де відображається вичерпна інформація про найманих працівників.

Найбільш ризиковими сферами діяльності щодо використання неоформленої зайнятості є сфера послуг (готельний, ресторанний бізнес, перевезення вантажів та пасажирів), громадське харчування, торгівля, будівництво, охоронна діяльність, сільське, лісове, рибне господарства.

Прості приклади:

• Приклад 1: Підприємство працює у сфері ресторанного бізнесу та надає послуги мобільного харчування, але офіційно використовує працю 3 найманих осіб, одним з яких є директор.
  
  
• Приклад 2: ФОП виготовляє меблі у 3 цехах, але звітує про використання 2–3 працівників.
  
  
• Приклад 3: ФОП — жінка має дві майстерні з ремонту та пошиття взуття, але звітує, що працює сама.
  
  
• Приклад 4: В магазині одягу, де офіційно працює 1 працівник, надаються послуги з ремонту та пошиття одягу та у ФОП — власника магазину немає відповідного виду діяльності.

Ще одне джерело інформації — повідомлення громадян про неоформлені трудові відносини, про незаконну підприємницьку діяльність тощо.

Що треба знати про перевірку і перевіряючих?

Фактичну перевірку проводять двоє і більше посадових осіб ДФС. Одна особа не може робити фактичну перевірку.

Перевіряючі зобов’язані пред’явити: копію наказу про проведення перевірки, оригінал направлення на перевірку та документи, що посвідчують особу кожного з них. Не пред’явлення перевіряючими будь-якого з перелічених документів, або пред’явлення документів, оформлених з порушенням є підставою для недопущення посадових (службових) осіб до проведення перевірки.

Перед початком проведення фактичної перевірки перевіряючі повинні зробити відповідний запис про перевірку в Журналі відвідання суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами/Журналі реєстрації перевірок.

Які документи перевірятиме ДФС?

Відповідно до п. 80.6 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці.

Зокрема, перевіряються:

• штатний розклад і наказ про його затвердження, зміни;
• книги обліків наказів, руху трудових книжок;
• кадрові накази й накази по основній діяльності;
• табелі обліку робочого часу;
• трудові договори (контракти), зміни і доповнення до них;
• трудові книжки працівників і вкладиші до них;
• повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, наказ (розпорядження) і заява про прийняття на роботу;
• цивільно-правові договори;
• документи, що підтверджують нарахування й виплату заробітної плати, авансу, індексації, відпускних і інших нарахувань працівникам;
• податкова звітність та звітність з єдиного внеску;
• інші документи, пов’язані з предметом перевірки.

Варто враховувати, що для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин роботодавця з працівником, який здійснює трудову діяльність, у такого працівника можуть попросити пред’явити документи, що посвідчують особу або інші документи, які дозволять ідентифікувати особу (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо). Якщо платник має декілька об’єктів (місць фактичного провадження діяльності), вони перевірятимуться всі і одночасно.

Наталія Бойко