Після першого кварталу уряд повинен був визначитися, чи зможе він підвищити мінімальну зарплату до 4200 грн. Дедлайн минув. До чого прийшли?

Осінь 2016 року. Прем’єр Володимир Гройсман анонсує «економічну сенсацію»: двократне підвищення мінімальної зарплати — з 1600 грн до 3200 грн з січня 2017 року.

Це рішення спровокувало комплекс економічних зрушень — і позитивних, і негативних.

Серед плюсів — зростання доходів громадян, розширення бази оподаткування, чистка підприємців, які користуються спрощеною системою, — «сонні» ФОП почали масово закриватися.

В результаті зросли надходження до бюджету від єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб.

Були й мінуси. Рішення уряду стало одним із драйверів інфляції та однією з причин більш жорсткої монетарної політики НБУ. Воно також призвело до збільшення видатків бюджету і напруження у відносинах України з МВФ.

Зима 2017 року. Естафету у прем’єра перехоплює Президент. У грудні Петро Порошенко заявляє, що у 2018 році планується підвищення мінімальної зарплати в Україні до 4100 грн.

Пізніше, у розпал бюджетного процесу, лідер «радикалів» Олег Ляшко заявив, що «у бюджету є всі можливості» встановити мінімальну зарплату на рівні 4200–4300 грн. Насправді таких можливостей не було.

Уряд плани підтримав, але з обмовкою.

У бюджеті на 2018 рік підвищення «мінімалки» заплановане до 3723 грн. Там також зазначається, що треба провести моніторинг виконання державного бюджету за перший квартал 2018 року і визначитися, чи є можливість підвищувати розмір мінімальної зарплати до 4200 грн.

Напередодні з’явилися дані щодо виконання бюджету в першому кварталі і вони непереконливі. Схоже, у влади нема розуміння, що робити далі.

Чи варто чекати підвищення «мінімалки» і до чого це може призвести?

Бюджет пішов у «мінус»

З початку 2018 року державний бюджет за доходами не виконується.

За даними Держказначейства, у першому кварталі доходи з урахуванням відшкодування ПДВ бізнесу становили 193,6 млрд грн замість запланованих 199,7 млрд грн. Невиконання плану становить 6,2 млрд грн або 3,1%.

Не виконується план ні за митними, ні за податковими надходженнями. Державна фіскальна служба дала 167,4 млрд грн замість запланованих 173,6 млрд грн. Для виконання плану не вистачило 9,5 млрд грн або 3,6%.

Чому так сталося?

По-перше, до просідання митних платежів призвело зміцнення гривні. Доходи бюджету були розраховані на основі середньорічного курсу 29,3 грн за долар і курсу на кінець 2018 року 30,1 грн за долар.

Проте у квітні гривня закріпилася на рівні 26 грн за долар, що не дозволило митникам генерувати додаткові доходи з імпорту і перекривати бюджетні розриви.

По-друге, з початку 2018 року спостерігається тенденція невиконання плану за доходами від ренти за користування надрами.

«Однією з причин невиконання плану з ренти за користування надрами могли бути нижчі за очікувані об’єми видобутку газу», — вважає керівник підрозділу групи ICU Олександр Мартиненко.

За його словами, середньодобовий видобуток газу за січень-лютий залишився майже незмінним — 57 млн куб. м.

«Компаніям сектору вдається лише компенсувати природний спад видобутку на своїх родовищах. Проте ми очікуємо, що упродовж року виробничий тренд зміниться, і за 2018 рік видобуток газу може зрости на 4–6%», — пояснив експерт.

По-третє, не виконується план із збору внутрішнього акцизу.

«Продажі тютюнових виробів у лютому зменшилися на 27%, їх виробництво за два місяці впало на 27%. Крім того, за два місяці на 38% скоротилося виробництво міцних спиртних напоїв», — пояснила макроаналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

За інформацією джерел, напередодні підвищення акцизів виробники підакцизних товарів запаслися продукцією за нижчими акцизними зобов’язаннями.

По-четверте, спостерігається розрив за сальдо ПДВ. Йдеться, зокрема, про надходження від внутрішнього ПДВ. Річ у тім, що в бюджеті закладається план за доходами від ПДВ, а план з його відшкодування відсутній. Відшкодовуються усі суми, заявлені бізнесом і підтверджені ДФС.

У першому кварталі розрив між планом і доходами від внутрішнього ПДВ сягнув 6,8 млрд грн.

«Статистику щодо ПДВ за квартал зіпсувало зростання суми відшкодування на 25% рік до року. Це більше, ніж зростання експорту товарів на 15% у доларовому еквіваленті за два місяці», — зазначає Ахтирко.

Розрив також пов’язаний з відшкодуванням ПДВ аграріям. Як пояснили в Українській зерновій асоціації, частково це пояснюється тим, що у першому кварталі зросли ціни на зерно й олію та обсяги їх відвантажень.

По-п’яте, Нацбанк перекаже до державного бюджету майже на 6 млрд грн менше, ніж планувалося. Чим перекривати цю дірку, поки не зрозуміло.

Є й позитивні тенденції: спостерігається перевиконання плану щодо ПДФО та податку на прибуток.

«У першому кварталі перевиконання плану з податку на прибуток становило 7,4 млрд грн. Це пояснюється декларуванням НАК «Нафтогаз України» за підсумками 2017 року податку у значних сумах. Це при тому, що за результатами 2016 року компанія задекларувала збитки», — пояснили у прес-службі ДФС.

Поговорять у Вашингтоні

Наразі у Міністерства фінансів та Міністерства соціальної політики протилежні погляди на можливості бюджету щодо підвищення «мінімалки».

Парадоксальність ситуації в тому, що Мінфін розглядає невиконання бюджету як причину, через яку це робити категорично не можна, а Мінсоцполітики — як головну підставу, через яку і потрібно підвищувати мінімальну зарплату.

«Якби ми з квітня підвищили мінімальну зарплату до 4200 грн на місяць, нам потрібно було б розширити видатки бюджету на цей рік щонайменше на 13 млрд грн. Це мінімальна сума, яка потрібна лише на підвищення «мінімалки», — без урахування підвищення посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної системи», — заявив заступник міністра фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю одному з українських ЗМІ.

Якщо ж врахувати підвищення тарифного розряду, то, за його словами, на 2018 рік знадобиться близько 30 млрд грн, а таких можливостей у бюджету нема.

«Мінус 6 млрд грн доходів бюджету! Це і є головна підстава, через яку потрібно підвищувати мінімальну зарплату, і підвищувати якнайшвидше», — заявив Міністр соціальної політики Андрій Рева.

Його логіка така: підвищення мінімальної зарплати дозволить вивести з «тіні» бізнес, що згенерує додаткові надходження до бюджету.

«Дохідний ефект від підвищення мінімальної зарплати буде більшим, ніж у 2017 році, завдяки розширенню бази оподаткування і детінізації. Також це призведе до зменшення кількості субсидіантів», — наголошує Рева.

За його словами, відповідні зміни до бюджету Кабмін зможе розглянути наприкінці квітня, «коли будуть усі цифри про виконання бюджету та економічні тренди».

Усі ці заяви звучать на фоні щорічних весняних зборів МВФ та групи Світового банку у Вашингтоні, де зараз перебуває українська делегація на чолі з головою НБУ Яковом Смолієм. У складі делегації також міністр фінансів Олександр Данилюк та заступник голови АП Дмитро Шимків.

За інформацією джерел, потенційний перегляд бюджету буде однією з найгарячіших тем для обговорення з українською делегацією.

Позиція МВФ у цьому питанні однозначна: підвищення мінімальної зарплати можливе лише за наявності економічних підстав. На думку фонду, зараз таких підстав нема.

За словами представника МВФ в Україні Йости Люнгмана, відновлення фіскальної дисципліни у 2016–2017 роках і поступове скорочення державного боргу були суттєвими досягненнями у контексті програми реформ.

Він наголосив, що важливо дотримуватися цих засадничих правил і надалі, оскільки все ще значний державний борг лишається суттєвим чинником вразливості.

«Ми занепокоєні зростанням видаткового тиску на тлі занадто оптимістичних прогнозів доходної частини бюджету. З огляду на це ми не бачимо фіскального простору для збільшення бюджетних видатків у 2018 році», — пояснив Люнгман.

До того ж, кошти можуть знадобитися на інші цілі. «Можливе збільшення державних витрат на субсидії, якщо уряду доведеться підвищити ціни на газ для населення в результаті переговорів з МВФ», — нагадує Ахтирко.

Також додаткові розриви з великою імовірністю з’являться через статті надходжень, які традиційно не виконуються. Наприклад, надходження від приватизації, які спрямовуються на погашення дефіциту. У першому кварталі від продажу державного майна до бюджету надійшло лише 34,6 млн грн, а в плані на рік — 22,5 млрд грн.

Галина Калачова