Матеріальне забезпечення ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Хто має право на отримання матеріального забезпечення? Які особливості видачі ЛН? Який порядок розрахунку ЛН?

Загальні положення

Відповідно до пункту 8 розділу VII Закону № 1105 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Одним із найактуальніших питань у сфері соціального страхування є питання щодо матеріального забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності з 1 січня 2016 року фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку ЛН. Порядок і умови видачі, продовження та обліку ЛН, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом соціального страхування України (далі — Фонд).

Видача та заповнення ЛН врегульовано Інструкцією № 532 та Інструкцією № 455, а питання сплати ЄСВ — Законом № 2464.

Право на отримання матеріального забезпечення

Приватні підприємці, як на спрощеній, так й на загальній системі оподаткування, протягом 2015 року не були зобов’язані сплачувати страхові внески до Фонду (навіть у складі ЄСВ базовою ставкою 34,7% була передбачена сплата виключно до Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд по безробіттю). Тому якщо ЄСВ не сплачувався підприємцями добровільно за збільшеною ставкою (тобто не були укладені договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), вони не були застрахованими особами та, відповідно, не мали права на отримання лікарняних у період хвороби або в разі виходу у відпустку по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду.

Пам’ятайте! У зв’язку зі змінами, які були внесені Законом № 909 до Закону № 2464, із 1 січня 2016 року з переліку платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, вилучені фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (далі — ФОП платники ЄСВ).

Із дня набрання чинності 1 січня 2016 року Законом № 909, частиною 5 статті 8 Закону № 2464 передбачена сплата ЄСВ в однаковому розмірі (22% до бази нарахування) для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовими договорами; ФОП платників ЄСВ, із суми яких відповідно до Постанови № 675 (із змінами, внесеними Постановою № 85) здійснюється розподіл на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

ФОП платники ЄСВ із 1 січня 2016 року сплачують ЄСВ за ставкою 22%, добровільної сплати до Фонду та Фонду по безробіттю вже немає. На сьогодні Постановою № 85 встановлено пропорції розподілу сплаченого ЄСВ. Так, сума ЄСВ, яка сплачується роботодавцями та ФОП платниками ЄСВ розподіляється на:

1) загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — 7,1767%;

2) загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності — 7,726%;

3) загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності — 6,5397%;

4) загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) — 78,5576%.

Стосовно договорів про добровільну сплату ФОП платниками ЄСВ, які були укладені в 2015 році, то Державна фіскальна служба України (далі — ДФС) у Листі № 5556/7/99-99-17-03-01-17 повідомляє, що органи доходів і зборів зобов’язані в односторонньому порядку достроково розірвати укладені з ФОП платниками ЄСВ договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, строк дії яких закінчується у 2016 році, з обов’язковим повідомленням платника ЄСВ про підстави дострокового розірвання такого договору. Тобто з 1 січня 2016 року такі договори вважаються недійсними і отримати допомогу по страховим випадкам, які настали з 1 січня 2016 року по цим договорам неможливо.

Нормативно-правові акти. Умовні скорочення:

ЦКУ — Цивільний кодекс України;
Закон № 791 — Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 лютого 1991 року № 791а-XII;
Закон № 796 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ;
Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII;
Закон № 239 — Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року № 239/95-ВР;
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV;
Закон № 1584 — Закон України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23 березня 2000 року № 1584-III;
Закон № 1058 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV;
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI;
Закон № 76 — Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;
Закон № 909 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII;
Наказ № 1022 — наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 21 жовтня 2015 року № 1022;
Постанова № 675 — постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 26 листопада 2014 року № 675;
Постанова № 85 — постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 675» від 18 лютого 2016 року № 85;
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266;
Порядок № 26 — Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26;
Порядок № 1077 — Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року № 1077;
Положення № 10-1 — Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування», затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1;
Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455;
Інструкція № 532, Наказ № № 532 — Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406;
Лист № 758-0-2-08-19 — лист Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26 грудня 2008 року № 758-0-2-08-19;
Лист № 2.4-17-92 — лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Щодо застосування в роботі норм Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»«від 17 січня 2015 року № 2.4-17-92;
Лист № 5556/7/99-99-17-03-01-17 — лист Державної фіскальної служби України «Щодо добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 17 лютого 2016 року № 5556/7/99-99-17-03-01-174
Лист № 72/18/99-16 — лист Міністерства соціальної політики України «Про матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності з 1 січня 2016 року фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» від 12 березня 2016 року № 72/18/99-16;
ЛН — листок непрацездатності;
ЄСВ — єдиний соціальний внесок;
ФОП — фізичні особи — підприємці.

УВАГА! Із 1 січня 2016 року договори про добровільну сплату ФОП платниками ЄСВ, які були укладені в 2015 році, вважаються недійсними і отримати допомогу по страховим випадкам, які настали з 1 січня 2016 року по цим договорам неможливо.

<...>

Олександр Лазоренко,
експерт із питань страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

З повною версією статті можна ознайомитися в журналі «Довідник кадровика» № 12, с. 58, 2017

Придбати журнал Архів журналу