Які норми робочого часу лікарів акушер-гінекологів жіночої консультації, посади яких розраховуються за нормативом на кількість прикріпленого жіночого населення?

Норми робочого часу медичних працівників визначені наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» від 25.05.2006 № 319 (далі — Наказ № 319). Так, зокрема, норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я встановлено на рівні: 38,5 години на тиждень — для керівників структурних підрозділів (відділень, відділів, лабораторій, кабінетів тощо) з числа лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою освітою, керівників закладів охорони здоров’я з числа фахівців з базовою та неповною вищою освітою, лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), медичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров’я (структурних підрозділів), за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці; 33 години на тиждень — для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих, у ті дні, коли згідно з графіком роботи або правилами внутрішнього трудового розпорядку ці лікарі працюють у стаціонарі (чергування), на дільниці, проводять санітарно-просвітню та профілактичну роботу, диспансеризацію, тривалість їх робочого дня встановлюється на рівні 38,5 годин на тиждень.

Положення Наказу № 319 врегульовують питання реалізації права медичних працівників на скорочену тривалість робочого тижня, яке передбачено статтею 51 Кодексу законів про працю України, пунктом «з» статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Питання організації роботи (праці) лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), зокрема, здійснення амбулаторного прийому хворих, виконання роботи у стаціонарі (чергування), на дільниці, проведення санітарно-просвітньої та профілактичної роботи, диспансеризації, тощо, впродовж їх робочого дня чи окремих днів тижня вказаним наказом не регулюються.

Визначення тривалості робочого дня конкретного лікаря здійснюється з врахуванням його функціональних обов’язків за конкретною посадою, що, як правило, визначається посадовою інструкцією виходячи із завдань покладених на заклад охорони здоров’я чи на його структурний підрозділ. Якщо до посадових обов’язків лікаря належить здійснення лише амбулаторний прийом хворих і жодної іншої роботи він не повинен виконувати, тоді тривалість робочого тижня становить 33 години.

Якщо ж передбачено, ще й інші обов’язки, зокрема, робота у стаціонарі (чергування), на дільниці, проведення санітарно-просвітньої та профілактичної роботи, диспансеризації, тощо, то він має працювати 38,5 годин на тиждень. Правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком роботи (змінності) для такого лікаря можуть бути виділені певні дні тижня, коли він зайнятий виключно амбулаторним прийомом хворих, відповідно, в ці дні тривалість його робочого дня має становити 6 годин 36 хвилин за п’ятиденного робочого тижня, решту днів тижня лікар повинен працювати по 7 годин 42 хвилини. За відсутності встановлення таких умов у локальних актах закладу охорони здоров’я тривалість робочого тижня становить 38 годин 30 хвилин.

Відповідно до пункту 15 Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.2000 № 204-о роботодавець (головний лікар), зокрема, зобов’язаний правильно організовувати працю працівників, щоб кожен працював за своєю спеціальністю і кваліфікацією, мав закріплене за ним робоче місце, своєчасно до початку роботи, що доручається, був ознайомлений із встановленим завданням і забезпечений роботою протягом усього робочого дня (зміни), створювати умови для забезпечення охорони здоров’я населення і високого рівня надання йому медичної допомоги, неухильно дотримуватись законодавства про працю.

Питання організації роботи (праці), з дотриманням галузевих вимог для забезпечення належного рівня медичного обслуговування населення, конкретного лікаря відповідно до його функціональних обов’язків за конкретною посадою віднесено до повноважень керівника закладу охорони здоров’я.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України від 02.09.2016 р. № 928 наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.02.2000 р. № 33 «Про примірні штатні нормативи закладів охорони здоров’я», відповідно до якого розраховувались нормативи посад лікарів та іншого персоналу закладів охорони здоров’я, втратив чинність. Під втратою чинності нормативно-правового акта необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативно-правового акта. Відповідно нормативно — правовий акт, який втратив чинність не може застосовуватись до правовідносин, які тривають, чи виникають після закінчення його дії.

З часу втрати чинності наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23.02.2000 р. № 33 рішення, щодо визначення структури, чисельності персоналу, формування штатних розписів закладів охорони здоров’я приймається керівником закладу самостійно виходячи з функцій закладу охорони здоров’я та обсягу медичної допомоги населенню, та його фінансування.