З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв’язку із підвищенням на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок і посадових окладів відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 передбачено проведення коригування заробітної плати.
Так, вищеназваним пунктом визначено, що у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Тобто у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться (лист Мінпраці від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06).
Отже, обов’язковими умовами для проведення коригування відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, є:
- підвищення тарифних ставок й окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах);
- проведення підвищення для всіх категорій працівників, а не лише для окремих категорій (лист Мінпраці від 05.12.2005 р. № 06-4/165).
На те, що має бути дотримано обох цих умов, Мінпраці вказує в листі від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06.
У випадку, коли посадові оклади були підвищені не на один відсоток, коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення (листи Мінпраці від 05.12.2005 р. № 06-4/165; від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08; лист Мінсоцполітики від 11.05.2017 р. № 1398/0/101-17).
На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто зазначена норма передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування. Але це не означає, що коригування можна не проводити зовсім. (лист Мінпраці 05.12.2005 р. № 06-4/165; лист Мінпраці від от 15.10.2007 р. № 250/06/186-07).
Так, якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулось в 1,7 разів, але підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,7, необхідно здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства на проведення коригування, видати наказ про застосування коефіцієнта нижчого, наприклад, коефіцієнта 1,5 чи 1,3 тощо. Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом (лист Мінпраці від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08).
Крім того, слід враховувати, що положення зазначеного пункту спрямовані на недопущення зниження середнього заробітку у порівнянні із нарахованою за новими умовами оплати праці заробітною платою працівників, а не на необґрунтоване завищення середньої заробітної плати (лист Мінсоцполітики від 11.05.2017 р. № 1398/0/101-17).
Вас може зацікавити |
|
Газета «Кадри і зарплата»
Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.
Придбати видання |
|
Оксана Ящук