Відомо, що іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю. Скажімо, бути нотаріусами-аудиторами, суддями, митниками, держслужбовцями. Водночас українські роботодавці можуть використовувати працю іноземців на підставі офіційного дозволу. Про це йдеться в законах України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про зайнятість населення». Про особливості працевлаштування іноземців — у коментарі директора Державного центру зайнятості Володимира ГАЛИЦЬКОГО.

Ця сфера трудових відносин регулюється постановою Кабміну «Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні» від 1 листопада 1999 року № 2028. Оформленням документів займається роботодавець, який запрошує іноземця для роботи. Дозволи надають центри зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Основною умовою для отримання дозволу є відсутність у регіоні працівників, які спроможні виконувати даний вид роботи.

Для оформлення дозволу потрібні такі документи: заява (у довільній формі); обгрунтування необхідності використання праці іноземців і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності; копія контракту між іноземним та українським суб’єктами господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або послуг (якщо такий контракт укладено); копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта господарської діяльності, засвідчені в установленому порядку; список іноземців із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі; копія проекту контракту роботодавця з працівником — іноземним громадянином; документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений у встановленому порядку, який посвідчує право представника роботодавця представляти його інтереси у центрі зайнятості; документи про освіту або кваліфікацію; довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем передбачених законодавством податків та зборів; квитанція про внесення плати за розгляд заяви.

Проте існує низка причин, коли, незалежно від стану ринку праці та тенденцій його розвитку, дозвілу на працевлаштування не надають. Ідеться про такі випадки, коли: у поданих роботодавцем документах містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства i міжнародних договорів України; контрактом передбачено гірші умови праці іноземців, ніж наших громадян, які працюють за аналогічним фахом; виявлено факти надання іноземцем або роботодавцем неправдивих відомостей або підроблених документів; іноземець має намір зайняти посаду або займатися трудовою діяльністю, яка, відповідно до законодавства, пов’язана з належністю до громадянства України; встановлено факти порушення іноземцем законодавства України під час перебування на її території; від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи минуло менше одного року.

Рішення про надання дозволу на працевлаштування або відмову в ньому приймають протягом 30 днів від дня надходження вище зазначених документів. За розгляд заяви справляється плата в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дозвіл на працевлаштування надають, як правило, на термін до одного року.

Використання іноземного працівника — справа досить відповідальна. Роботодавець протягом трьох робочих днів з моменту початку i припинення роботи іноземця повинен письмово повідомити про це центр зайнятості та забезпечити реєстрацію паспортного документа іноземця у відповідному органі внутрішніх справ. Якщо іноземець не став до роботи у передбачений контрактом термін з причин, які не є поважними, роботодавець також протягом трьох робочих днів повинен письмово повідомити про це відповідні центр зайнятості та орган внутрішніх справ. У цьому разі іноземець підлягає видворенню з України. Крім того, дострокове розірвання контракту з роботодавцем, встановлення факту повідомлення неправдивих відомостей у документах на отримання дозволу, визнання особи, відповідно до законодавства, небажаною для перебування в Україні, — усі ці порушення тягнуть за собою анулювання дозволу на працевлаштування.

У разі використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ i організацій незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожного іноземця в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.

За матеріалами Міністерства праці
та соціальної політики України