27 вересня набирає чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій». Він визначає процедуру працевлаштування й отримання посвідок на тимчасове проживання іноземців та осіб без громадянства. Його норми доведеться вивчити кожному працедавцеві, який має намір запросити на роботу особу з-за кордону.

Незважаючи на головний посил закону — скасування реєстрації іноземних інвестицій, спрощення процедур видачі дозволів на застосування праці іноземців та посвідок на тимчасове проживання в Україні, його текст лише опосередковано виконує таку функцію.

По-перше, положення щодо скасування процедур реєстрації іноземних інвестицій, що містилися у проекті, у фінальну версію закону так і не ввійшли, І це не позбавлено логіки, оскільки 31.05.2016 Верховною Радою був прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій». Відповідно до норм цього документу зазначена проблема була вже вирішена.

По-друге, навряд чи збільшення адміністративних зборів за видачу дозволів на працевлаштування та посвідок на тимчасове проживання, а також законодавче закріплення мінімального розміру заробітних плат для працевлаштованих іноземців можна назвати залученням іноземних інвестицій чи зняттям бар’єрів для їх залучення. Єдиним показником можливого залучення іноземних інвестицій є положення закону, що регулюють порядок отримання посвідки на тимчасове проживання для іноземців, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, оскільки розмір частки власності іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі української юридичної особи повинен становити не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, встановленим НБУ на дату внесення іноземної інвестиції. Та навіть введення такого «привілею» можна назвати спірними. Фактично посвідка в такому випадку коштуватиме близько 3 млн грн.

Отже, за якими правилами ми все-таки будемо працювати? За новими положеннями іноземців можна розділити на дві категорії: ті, для яких розмір обов’язкової мінімальної заробітної плати встановлено (32 або 16 тис. грн), та ті, вимоги обов’язкової мінімальної заробітної плати до яких не застосовуються (іноземні високооплачувані професіонали, засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні, випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів; іноземний працівник творчої професії, іноземні ІТ-професіонали).

У зв’язку з виділенням таких категорій іноземців, як іноземний працівник творчої професії та іноземні ІТ-професіонали, для них розширили перелік документів, що розглядаються при отриманні дозволу на працевлаштування — це нотаріально засвідчені копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права та/або суміжних прав автора та засвідчують авторство (авторське право) та відомості про наявність у роботодавця зареєстрованого виду діяльності — комп’ютерне програмування відповідно.

У загальний для всіх категорій іноземців перелік документів, що подається для отримання дозволу на працевлаштування, включено копію трудового контракту, але вилучено довідку про відсутність судимості, документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено МОЗ, та копію документа, що підтверджує освіту. Строк дії дозволу наразі не обмежується 1 роком, а залежить від строку дії трудового договору (контракту), але не більше як 3 роки.

Плата за видачу дозволу також не фіксована, а залежить від строку дії дозволу та може варіюватися від двох (для дозволів, що видаються на строк до шести місяців або їх дія продовжується на такий строк) до шести (для дозволів, що видаються на строк від одного до трьох років або їх дія продовжується на такий строк) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем подані документи. На відміну від чинних правил, буде справлятися плата за продовження строку дії дозволу. Її розмір аналогічний розміру плати за видачу дозволу та залежить від строку дії трудового договору. Єдиним випадком, коли така плата не стягується, є працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Ще одним нововведенням є те, що праця іноземців може застосовуватися на різних посадах в одного або кількох роботодавців, за умови отримання дозволу на працевлаштування на кожній посаді. Праця іноземних високооплачуваних професіоналів може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи. Також іноземний найманий працівник може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.

Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 7 робочих днів з дня подачі документів приймає рішення про видачу дозволу та протягом 3 робочих днів — про продовження дії дозволу чи про внесення змін до нього. Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем до територіального органу не пізніше як за 20 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу.

За роботодавцем залишається обов’язок не пізніше як за 90 календарних днів з дати видачі дозволу укласти з іноземцем трудовий договір (контракт) та у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) надати його копію, засвідчену роботодавцем, територіальному органу.

Якщо розглядати зміни щодо отримання посвідок на тимчасове проживання для працевлаштованих іноземців, то варто звернути увагу, що строк дії посвідки на тимчасове проживання буде залежати від строку дії дозволу на працевлаштування. Для продовження строку дії посвідки іноземець має підтвердити працевлаштування у цій юридичній особі щонайменше трьох громадян України, які приступили до роботи не менш як за 6 місяців до дати звернення про продовження строку дії посвідки, або сплату юридичною особою податку на прибуток підприємств у розмірі не менш як 50 мінімальних заробітних плат за останній повний фінансовий рік до дати звернення про продовження строку дії посвідки.

Іноземці зобов’язані отримати довгострокову візу з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні, якщо інше не встановлено законами чи міжнародними договорами України. Така вимога не поширюється на іноземців у разі продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання.

Посвідка на тимчасове проживання видається у десятиденний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дії посвідки та подається така заява не пізніше як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії.

За оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання стягується адміністративний збір у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підсумовуючи вищевикладене, пропоновані законом зміни важко назвати «усуненням бар’єрів для залучення іноземних інвестицій». Скоріш за все їх можна розцінювати як додаткові джерела для фінансування державного бюджету.

Наскільки цікавими і прийнятними для українських роботодавців будуть запропоновані умови роботи — звичайно, покаже практика, а тим часом, якщо вони все-таки виявлять бажання запрошувати на роботу іноземних спеціалістів, то мають потурбуватися про збільшення своєї видаткової бази, зокрема на заробітну плату таким працівникам.

Видання для кадровиків

Юлія Івахненко