Орієнтовним переліком посад працівників з ненормованим робочим днем у державних архівних установах визначено професії робітника з ремонту та налагодження електронного та іншого особливо складного обладнання, слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування, слюсаря-ремонтника, електромонтера з ремонту електроустаткування, електромонтера з обслуговування електроустановок, столяра, машиніста холодильних установок, прибиральника виробничих (службових) приміщень, прибиральника території, підсобного робітника, сторожа, гардеробника.

Чи не суперечить законодавству про працю встановлення за робітничими професіями ненормованого робочого дня і чи не підміняється в такому разі норма щодо застосування понаднормових робіт у виняткових випадках, зазначених ст. 62 КЗпП?

Консультує Міністерство соціальної політики України

Чинним законодавством порядок й умови застосування режиму роботи з ненормованим робочим днем не регулюються.

Згідно з п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці України від 10.10.1997 р. № 7 (далі — Рекомендації), ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (така робота не вважається надурочною).

Рекомендації не реєструються в Міністерстві юстиції України в установленому порядку, а тому не є нормативним актом і мають рекомендаційно-інформативний характер.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається тривалістю до семи календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Отже, список професій і посад працівників з ненормованим робочим днем затверджується на підприємстві як додаток до Колективного договору.

Згідно зі ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися впродовж облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним й оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП.

Підсумований облік робочого часу кожного працівника проводиться за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період.

Оскільки робочий час працівників з підсумованим обліком робочого часу чітко й однозначно визначається графіком роботи і відповідно обліковується, підстав установлювати таким працівникам ненормований робочий день не вбачається.

Видання для кадровиків

Віталіна Коркушко