Чи має право підприємство призначити кілька доплат працівникові, якщо він отримує: доплату за тимчасово відсутнього працівника (вакансія) 15% від ставки й призначену наказом доплату 50% за ведення військового обліку; доплату 20% за професійну майстерність і доплату 20% від ставки за бригадирство; повну ставку монтера колії і за внутрішнім сумісництвом 0,5 водія тролейбуса, а також доплату 20% від ставки за вакантну посаду; повну ставку й доплату 20% за тимчасово відсутнього працівника (вакансія) і працює за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки?

В першому випадку має право на доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника і за ведення військового обліку.

У другому встановлюється надбавка за високу професійну майстерність і доплата за керівництво бригадою.

У двох останніх — працівник-сумісник одержує заробітну плату за фактично виконану роботу; має право на доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюють підприємства, установи, організації (далі — підприємство) самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними / територіальними) угодами (частина друга ст. 97 КЗпП).

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства й максимальним розміром не обмежується (частина друга ст. 94 КЗпП).

У зв’язку із цим нема обмежень щодо кількості встановлених для виплати працівникові надбавок, доплат до посадових окладів (тарифних ставок, окладів), якщо є підстави для нарахування й виплати їх працівникові і якщо умови, розміри виплати відповідають законодавчим нормам, положенням колективного договору, генеральної та галузевої (регіональної / територіальної) угод.

Існують законодавчі обмеження виплати доплат окремим категоріям працівників, як-от: керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їхнім заступникам не встановлюються доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт (підп. 3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 року № 1298).

Працівникам, які виконують на тому самому підприємстві, поряд зі основною роботою, обумовленою трудовим договором, обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, здійснюється доплата, яка відповідно до частини другої статті 105 КЗпП встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.

Відповідно до пункту 11 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 року № 921 за наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях менше 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50% посадового окладу, крім державних службовців. Отже, якщо працівник виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, а також веде військовий облік, такий працівник має право, а роботодавець зобов’язаний установлювати доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та ведення військового обліку.

Робітникам, які досягли високого рівня кваліфікації та майстерності, установлюється надбавка за високу професійну майстерність. Варто взяти до уваги, що за професійну майстерність установлюється не доплата, а надбавка, бо такий вид виплати має заохочувальний характер і стимулює робітників до професійного зростання. Умови виплати й розмір надбавок за високу професійну майстерність установлюються в колективному договорі з урахуванням положень генеральної і галузевої (регіональної / територіальної) угод.

Якщо бригадир не звільнений від основної роботи, йому встановлюється доплата за керівництво бригадою. Така доплата запроваджується для стимулювання робітників виконувати обов’язки щодо організації та координації діяльності інших робітників — членів бригади. Конкретний розмір доплати визначається колективним договором з урахуванням положень генеральної і галузевої (регіональної / територіальної) угод.

Отже, робітникові, який досяг високого рівня кваліфікації і майстерності, а також виконує обов’язки бригадира, мають установити надбавку за високу професійну майстерність і доплату за керівництво бригадою.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці за допомогою укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ст. 21 КЗпП).

Зазначене дає змогу працівникові, крім основного трудового договору, укладати трудові договори на умовах роботи за сумісництвом.

Сумісництвом вважається виконання працівником крім основної іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві. Працівник, який працює за сумісництвом, одержує заробітну плату за фактично виконану роботу.

Якщо працівник виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, він має право на одержання доплати.