Виплати, які називають відпускними, формально є зарплатою за час відпустки, оскільки ст. 74 КЗпП передбачає, що працівникам надаються щорічні відпустки (основна і додаткові) із збереженням на їх період місця роботи (посади) i зарплати. Оскільки працівник в період відпустки не працює, то за цей період йому виплачується середня зарплата.

Чи не найголовніше у розрахунку оплати відпустки — це правильний розрахунок суми відпусткових. Основою для такого розрахунку є середньоденна сума заробітної плати, яка розраховується за встановленим порядком.

Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічних та додаткових відпусток є останні 12 календарних місяців, які передують місяцю надання відпустки (пункт 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100).В разі, якщо працівник до отримання відпустки відпрацював на підприємстві менше року, то розрахунок проводиться за період з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.

До розрахункового періоду не включаються святкові дні, в які згідно чинного законодавства робітники не працювали. Слід зауважити, що Законом України від 05.03.2015 р № 238-VIII внесені зміни до ст. 73 КЗпП, які передбачають додатковий святковий день 14 жовтня. Отже, при розрахунку відпускних працівникам із розрахункового періоду потрібно виключати 11 днів.

З розрахункового періоду виключається також час, коли працівники не працювали з поважних причин та за ними не зберігався заробіток. Зокрема це стосується часу перебування у відпустці без збереження заробітної плати.

Валентина Ульяніна