На сьогодні питання робочого часу та часу відпочинку професійних водіїв регулюються вимогами Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі — Положення № 340), затвердженого наказом Мінтрансзв’язку від 7 червня 2010 року № 340. Необхідно зазначити, що це Положення було розроблено відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Кодексу законів про працю України та стосується лише тих водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи вантажів. Тобто вимоги Положення стосуються не тільки нормування часу за кермом, а й нормування загального робочого часу водіїв (період керування, підготовчо-заключний період, час простоїв, час проведення медичних оглядів тощо).
Відповідно до вимог Положення № 340 для водіїв, у яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує перевізник за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з додержанням установленої тривалості робочого тижня. Для водіїв, у яких встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи водіїв скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Тривалість роботи (зміни) водія у нічний час скорочується на одну годину.
Водіям з ненормованим робочим днем надається у формі компенсації щорічна додаткова відпустка та у випадках, передбачених законодавством, провадиться відповідна оплата за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу.
З 04.10.2010 р. відбулися зміни у тривалості надурочних робіт для водіїв. Після набрання чинності Положенням № 340 вони не повинні перевищувати для кожного водія 4 годин протягом двох днів поспіль або 120 годин на рік (що відповідає ст. 65 КЗпП). Раніше це обмеження становило 75 годин на рік у разі встановлення підсумованого обліку робочого часу і 100 годин на рік у разі додержання щотижневої норми тривалості робочого часу. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (зміни) (статті 52, 53 і 61 КЗпП).
Облік робочого часу водіїв згідно з п. 6.2 Положення № 340 здійснюватиметься на підставі табеля обліку використання робочого часу. I перевізник, який використовує водіїв за наймом та щомісяця складає графік змінності водіїв, повинен буде вести відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2 до Положення № 340). У ній щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Інна Кривенко