Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
В Украине могут снизить размер социальных пособий
Новини
25.02.2016
В Украине могут снизить размер социальных пособий
 

Социальные гарантии в Украине могут пересмотреть. В парламенте появился законопроект, предусматривающий ратификацию нашей страной Конвенции Международной организации труда о минимальных нормах социального обеспечения № 102. В пояснительной записке к документу говорится, что его внедрение позволит «подтянуть» внутренние процедуры соцобеспечения под международные.

Но, как рассказал эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко, новый закон может стать основой для уменьшения объемов государственной помощи гражданам.

Страхование или помощь?

На первый взгляд, принятие нашей страной международных норм социального обеспечения должно быть украинцам только на руку. Тем более что предлагается ратифицировать самые важные для среднестатистического обывателя пункты Конвенции: о медицинском обеспечении, помощи по болезни, по безработице, по старости, в случае трудовой инвалидности, беременности и родам и пр.

К примеру, согласно Конвенции, государство должно оплачивать не только общую врачебную помощь и лечение в стационаре, но даже получение рецептурных медикаментов, если сам пациент не в состоянии их купить. А для того, чтобы получать пенсию в размере 40% от прежней зарплаты, претендент должен иметь трудовой стаж не ниже 30 лет, тогда как по действующему сейчас в Украине законодательству — 40 лет.

Профессор кафедры управления персоналом Института подготовки кадров Государственной службы занятости Василий Кострица пояснил, что Международная организация труда (МОТ) начала оказывать Украине подготовку по ратификации Конвенции № 102 еще десять лет назад. Но сейчас ее принятие может быть особенно важным. «Это позволит защитить систему соцстрахования, не допустить ее замены на систему социальной помощи, а такие попытки предпринимаются», — говорит Кострица.

Практически одинаковые для непосвященного обывателя термины «социальное страхование» и «социальная помощь» на самом деле в корне разнятся.

«Соцстрахование обеспечивается за счет работодателей, которые отчисляют соответствующие взносы. Именно это позволяет государству финансировать восемь крупных программ, в том числе, пособий по болезни и инвалидности, безработице и пр. Социальная помощь — это, по сути, выплата того, что человек сам себе заработал и отложил плюс небольшая «подстраховка» из бюджета. В этом случае сумма пособий будет сильно зависеть от уровня доходов претендента и наличия денег в казне», — уточнил Кострица.

А так как с доходами в последнее время плохо как у большинства рядовых граждан, так и у страны в целом, возможность получить от государства помощь в случае перехода на новую схему резко уменьшается.

Пособия могут урезать

Но есть несколько нюансов. Во-первых, сама конвенция была принята еще в 1952 г. на 35 сессии Генеральной конференции МОТ в Женеве. С тех пор появилось несколько обновленных редакций документа, в которых прописаны более полные соцгарантии. То есть, украинцам предлагают жить по нормам еще 50-х годов прошлого века.

Во-вторых, по словам Юрия Гаврилечко, некоторые статьи Конвенции менее выгодны рядовым гражданам, чем действующие в Украине нормы.

«К примеру, статья 26 позволяет снижать пенсионные выплаты работающим пенсионерам. В Украине такая норма тоже применяется уже второй год кряду, но может быть оспорена в суде. Статья 12 допускает ограничение в выплатах по больничному листу в 13 недель, а по безработице —13–26 недель (в течение календарного года) и начислять пособие не с 1 дня регистрации безработного, а с 7 дня после подачи заявления», — рассказал Гаврилечко.

У отечественных чиновников может появиться возможность снизить и сумму выплат. Размеры гарантируемой государством помощи в процентах от средней зарплаты «просителя» прописаны в дополнении к Конвенции.

Согласно ему, пособие по безработице должно составлять 45%, больничному — 45%, на период декретного отпуска по беременности и родам — 45%, по инвалидности — 40%. Но у нас сейчас выплаты больше. Скажем, безработный получает 100%, а затем 75% от прежней зарплаты. Пособие при рождении ребенка составляет 41,28 тыс. грн. При этом разово выплачивается 10,32 тыс. грн., остальное, по 860 грн. в месяц, — в течение трех лет.

Согласно же Конвенции, женщина, которая до родов получала 5 тыс. грн. в месяц (что считается еще не самой худшей зарплатой в стране), сможет претендовать на 2,25 тыс. грн в месяц на протяжении 26 недель, а это всего 13,5 тыс. грн., то есть, втрое меньше, чем сейчас.

Возможность для маневра

Вопрос — решатся ли власти пойти на сокращение соцгарантий — пока остается открытым.

«Статья 22 Конституции Украины запрещает снижать уровень социальной защиты граждан. Но с другой стороны, в Основном законе прописано, что международные нормы, к которым присоединилась наша страна, преобладают над отечественным законодательством. Разобраться в этих нюансах можно разве что после того, как Конституционный суд по запросу народных депутатов разъяснит трактовку статей в каждом конкретном случае. Но этот процесс вполне может затянуться на несколько лет. Пока же у властей появится реальная возможность ограничить социальные выплаты», — резюмирует Гаврилечко.

«Ответить на вопрос: каким образом отразится принятый в 1952 году Международный акт на гражданах Украины, можно исходя из текста пояснительной записки, в котором указано, что «реализация проекта акта не требует дополнительных затрат из государственного бюджета», — добавила юрист юридической фирмы Asters Вольга Шейко.

Людмила Ксенз

UBR

Переглядів: 3943 Версія для друку
 
Дивіться також:
Доплата за інтенсивність праці
Чи враховують «лікарняні» в зарплату заброньованих працівників?
Відпустка без збереження заробітної плати для батьків абітурієнтів
Внесено зміни до розрахунку середньої зарплати для «лікарняних» та «декретних»
Чи може працівник працювати за сумісництвом під час лікарняного за основним місцем роботи?
Відпустка «авансом»: чи утримувати кошти при звільненні?
Чи є обов’язковим впровадження правил поведінки на приватних підприємствах?
Працевлаштування осіб з інвалідністю: посібник для роботодавців
Форма звернення працівника про проведення остаточного розрахунку при звільненні
Звільнення з ініціативи роботодавця: у яких випадках можливо?
Доплата за суміщення професій чи посад
Спрощене регулювання трудових відносин: чи є право на відпустку?
Державна допомога при народженні дитини
З якої дати настає право у працівника з інвалідністю на збільшену тривалість відпустки?
Допуск працівника до роботи без оформлення: роз’яснення Держпраці з питань перевірок
Чи потрібен наказ про відпустку по вагітності та пологах?
Табелювання сумісника у відрядженні за основним місцем роботи
Чи виплачується компенсація за «дитячу» відпустку при призупиненні трудових відносин?
Оцифрування трудових книжок: як перевірити результат?
Держслужба зайнятості прокоментувала перехід України на 4-денний робочий тиждень
Чи має дистанційний працівник бути постійно на зв’язку?
Алгоритм укладення колективного договору
Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки?
Повітряна тривога: дії та відповідальність роботодавця
Як здійснюється оплата праці при дистанційній роботі?
Чи може роботодавець відкликати працівника із відпустки без збереження заробітної плати?
Кого не можна звільнити з ініціативи роботодавця?
11 категорій українців мають право на підтримку у працевлаштуванні
Зразок наказу про звільнення з виплатою вихідної допомоги
Чи підлягає поділу на частини відпустка при народженні дитини?
Працівника мобілізовано, але жодних документів не надано: як оформити його відсутність?
В який строк може бути застосоване дисциплінарне стягнення?
В Україні можуть запровадити 4-денний робочий тиждень
З 1 липня соцвиплати здійснює Пенсійний фонд: що зміниться для українців?
Як має оплачуватись працівникам час перебування в укритті під час повітряної тривоги?
Соціальна відпустка для батьків під час простою: хто має право?
Військовим компенсуватимуть невикористані відпустки: що змінилося?
Трудові відносини під час воєнного стану: дайджест судової практики
Чи може працівник вимагати запровадження для нього дистанційної роботи?
Як правильно залучити працівників до роботи у вихідні та святкові дні?
Електронна трудова книжна ФОПа
Чи можна включити до колдоговору обмеження для сумісників?
Про обов’язок роботодавця пропонувати вакантні посади при вивільненні
Під час повітряної тривоги працівник має право не працювати
Нова підстава позапланових перевірок Держпраці: діє Закон
Додаткова соціальна відпустка в рік народження дітей
Чи визнає Україна документи з окупованих територій?
Відпустка на дітей: відповіді на запитання
Чи має право працівник вимагати оголошення простою?
Чи потрібна заява від працівника на продовження відпустки через хворобу?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com