Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
В Украине могут снизить размер социальных пособий
Новини
25.02.2016
В Украине могут снизить размер социальных пособий
 

Социальные гарантии в Украине могут пересмотреть. В парламенте появился законопроект, предусматривающий ратификацию нашей страной Конвенции Международной организации труда о минимальных нормах социального обеспечения № 102. В пояснительной записке к документу говорится, что его внедрение позволит «подтянуть» внутренние процедуры соцобеспечения под международные.

Но, как рассказал эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко, новый закон может стать основой для уменьшения объемов государственной помощи гражданам.

Страхование или помощь?

На первый взгляд, принятие нашей страной международных норм социального обеспечения должно быть украинцам только на руку. Тем более что предлагается ратифицировать самые важные для среднестатистического обывателя пункты Конвенции: о медицинском обеспечении, помощи по болезни, по безработице, по старости, в случае трудовой инвалидности, беременности и родам и пр.

К примеру, согласно Конвенции, государство должно оплачивать не только общую врачебную помощь и лечение в стационаре, но даже получение рецептурных медикаментов, если сам пациент не в состоянии их купить. А для того, чтобы получать пенсию в размере 40% от прежней зарплаты, претендент должен иметь трудовой стаж не ниже 30 лет, тогда как по действующему сейчас в Украине законодательству — 40 лет.

Профессор кафедры управления персоналом Института подготовки кадров Государственной службы занятости Василий Кострица пояснил, что Международная организация труда (МОТ) начала оказывать Украине подготовку по ратификации Конвенции № 102 еще десять лет назад. Но сейчас ее принятие может быть особенно важным. «Это позволит защитить систему соцстрахования, не допустить ее замены на систему социальной помощи, а такие попытки предпринимаются», — говорит Кострица.

Практически одинаковые для непосвященного обывателя термины «социальное страхование» и «социальная помощь» на самом деле в корне разнятся.

«Соцстрахование обеспечивается за счет работодателей, которые отчисляют соответствующие взносы. Именно это позволяет государству финансировать восемь крупных программ, в том числе, пособий по болезни и инвалидности, безработице и пр. Социальная помощь — это, по сути, выплата того, что человек сам себе заработал и отложил плюс небольшая «подстраховка» из бюджета. В этом случае сумма пособий будет сильно зависеть от уровня доходов претендента и наличия денег в казне», — уточнил Кострица.

А так как с доходами в последнее время плохо как у большинства рядовых граждан, так и у страны в целом, возможность получить от государства помощь в случае перехода на новую схему резко уменьшается.

Пособия могут урезать

Но есть несколько нюансов. Во-первых, сама конвенция была принята еще в 1952 г. на 35 сессии Генеральной конференции МОТ в Женеве. С тех пор появилось несколько обновленных редакций документа, в которых прописаны более полные соцгарантии. То есть, украинцам предлагают жить по нормам еще 50-х годов прошлого века.

Во-вторых, по словам Юрия Гаврилечко, некоторые статьи Конвенции менее выгодны рядовым гражданам, чем действующие в Украине нормы.

«К примеру, статья 26 позволяет снижать пенсионные выплаты работающим пенсионерам. В Украине такая норма тоже применяется уже второй год кряду, но может быть оспорена в суде. Статья 12 допускает ограничение в выплатах по больничному листу в 13 недель, а по безработице —13–26 недель (в течение календарного года) и начислять пособие не с 1 дня регистрации безработного, а с 7 дня после подачи заявления», — рассказал Гаврилечко.

У отечественных чиновников может появиться возможность снизить и сумму выплат. Размеры гарантируемой государством помощи в процентах от средней зарплаты «просителя» прописаны в дополнении к Конвенции.

Согласно ему, пособие по безработице должно составлять 45%, больничному — 45%, на период декретного отпуска по беременности и родам — 45%, по инвалидности — 40%. Но у нас сейчас выплаты больше. Скажем, безработный получает 100%, а затем 75% от прежней зарплаты. Пособие при рождении ребенка составляет 41,28 тыс. грн. При этом разово выплачивается 10,32 тыс. грн., остальное, по 860 грн. в месяц, — в течение трех лет.

Согласно же Конвенции, женщина, которая до родов получала 5 тыс. грн. в месяц (что считается еще не самой худшей зарплатой в стране), сможет претендовать на 2,25 тыс. грн в месяц на протяжении 26 недель, а это всего 13,5 тыс. грн., то есть, втрое меньше, чем сейчас.

Возможность для маневра

Вопрос — решатся ли власти пойти на сокращение соцгарантий — пока остается открытым.

«Статья 22 Конституции Украины запрещает снижать уровень социальной защиты граждан. Но с другой стороны, в Основном законе прописано, что международные нормы, к которым присоединилась наша страна, преобладают над отечественным законодательством. Разобраться в этих нюансах можно разве что после того, как Конституционный суд по запросу народных депутатов разъяснит трактовку статей в каждом конкретном случае. Но этот процесс вполне может затянуться на несколько лет. Пока же у властей появится реальная возможность ограничить социальные выплаты», — резюмирует Гаврилечко.

«Ответить на вопрос: каким образом отразится принятый в 1952 году Международный акт на гражданах Украины, можно исходя из текста пояснительной записки, в котором указано, что «реализация проекта акта не требует дополнительных затрат из государственного бюджета», — добавила юрист юридической фирмы Asters Вольга Шейко.

Людмила Ксенз

UBR

Переглядів: 4334 Версія для друку
 
Дивіться також:
Яка різниця між звірянням та перевіркою ТЦК?
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю: затверджено форму
Відпустка при народженні дитини: чи надається після зміни місця роботи?
Нефіксований робочий час: як сьогодні і що в майбутньому?
Тотальний PR марафон 2026: як комунікації впливають на бізнес та репутацію
Практикант на підприємстві: нові вимоги до оформлення та оплати праці
Робота за посадою, якої немає у штатному розписі
7 помилок у наказі про призупинення трудового договору
Затримки на роботі: ненормований робочий день чи надурочна робота?
Працівник на місце мобілізованого: як правильно вказати строк у договорі?
Що насправді пропонує новий Трудовий кодекс: коментар профспілок
Чи може роботодавець передати ТЦК адресу та номер телефону працівника?
Гід по нестандартній зайнятості
Чи можна вважати месенджер офіційним каналом для вручення наказу про звільнення?
Роль профспілок під час війни: що змінилося і які функції збереглися?
Перехід із сумісництва на основну роботу: чому переведення тут не працює?
Скорочення: як роботодавцю довести, чому залишили саме цього працівника?
У ВОД військовозобов’язаного бракує даних: чи можна прийняти на роботу?
Що робити підприємствам, які не підтвердили критичність?
Як написати ідеальний супровідний лист?
Новий Трудовий кодекс: що зміниться для роботодавців і працівників
Дати у кадрових документах: чим небезпечне звільнення «з 1 числа»?
Табель робочого часу: 10 помилок, які кадровику краще не допускати
Поранення працівника під час обстрілу: дії роботодавця
Чи може дід отримати відпустку при народженні дитини?
Виконання розпорядження ТЦК, якщо працівник перебуває у відпустці
Як законно рахувати робочі години під час тривоги?
Навчальна відпустка: законні підстави для відмови
Верховна Рада отримала оновлений проєкт Трудового кодексу
Екстрені відключення світла: як забезпечити безпеку персоналу?
Звільнення під час відпустки за угодою сторін
Чи можна працювати на повну ставку за сумісництвом під час простою?
Оформлення працівника під час війни: що не можна ігнорувати?
Звільнення «за власним бажанням» під тиском
Розмір пенсії за віком
Автоматизація складських процесів: чи можна зменшити посадові оклади працівникам?
Відпустка 60 днів для звільнених зі служби: обов’язок чи право роботодавця?
Скорочення штату: чи впливає стаж на переважне право залишитися?
Перейменування вулиці: чи вимагати від працівника оновлений паспорт?
Навчальна відпустка: алгоритм надання
10 кадрових міфів про трудові відносини
Випробування та строковий договір для одинокої матері: правові тонкощі під час війни
Невикористана відпустка при переведенні: чи надасть її новий роботодавець?
Чи можна звільнити за відсутність на роботі під час повітряної тривоги?
Оснащення для роботи: обов’язок роботодавця чи турбота працівника?
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами під час відпустки до 3 років
Призов під час випробувального терміну: що відбувається зі строком випробування?
Працівник не бажає йти у відпустку за графіком: як діяти роботодавцю?
Бронювання в «Дії»: кому терміново треба оновити статус критичності?
Мобілізації жінок в Україні: офіційна заява Уряду
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: [email protected]. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: [email protected]