Працівник прийнятий на роботу з 01.04.2014 р. та з цього ж дня він мобілізований на 45 діб на військову підготовку. Як підприємству правильно оформити відсутність даного співробітника на роботі та як його табелювати і нараховувати заробітну плату в разі відсутності повістки?

У зв’язку з частковою мобілізацією в Україні, на підприємства з військових комісаріатів почали надходити повістки та довідки на військовозобов’язаних працівників.

Якщо надійшла повістка про виклик працівника на навчальні військові збори або виклик для уточнення облікових даних, то такі документи є підставою для видання наказу по підприємству про звільнення працівника від роботи у зв’язку з навчальними військовими зборами або з уточненням облікових даних. Період відсутності працівника з цих причин в табелі обліку робочого часу відображається з кодом «22» або «ІН» — «Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.)».

Зважаючи на зміни, внесені Законом від 27.03.2014 р. № 1169-VII до ст. 119 КЗпП та ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII, за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

В такому випадку, якщо роботодавець не має документів, що підтверджують відсутність працівника, в табелі обліку робочого часу він проставляє такому працівнику код «28» або «НЗ» — неявка з нез’ясованих причин, та здійснює всі можливі заходи для з’ясування місцезнаходження такого працівника.

Відповідно до ст. 94 КЗпП заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Отже, за той час, коли працівник не з’являється на роботу з нез’ясованих причин, та роботодавець не має документів, які підтверджували б поважну причину його відсутності, такому працівнику заробітна плата не нараховується. Тому, лише з моменту з’ясування причин відсутності працівника та його місцезнаходження, роботодавець, за необхідності, має почати нараховувати такому працівнику заробітну плату або у випадках, передбачених законодавством, — середню заробітну плату.

Відповідно до Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затвердженої наказом Міноборони від 12.03.2007 р. № 80, за військовозобов’язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах.

Середня заробітна плата визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (пп. «ї» п. 1). За розрахунковий період приймаються останні два календарних місяці, які передують відправленню на збори. Виплати, які враховуються при розрахунку середньої зарплати, наведено в п. 3 цього Порядку.

Відповідно до абз. 25 п. 4.6 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов’язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони від 11.11.2009 р. № 560, перед закінченням навчальних зборів командири військових частин (установ) зобов’язані внести відповідні записи про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов’язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи). Тобто, навіть за відсутності повістки, по завершенні зборів працівник у будь-якому разі має надати роботодавцю свій військовий квиток, який і буде документом, що підтверджуватиме його перебування на зборах.

Ганна Шкуренкова