Аналізуючи ринок праці після 50 днів війни, ненароком згадуєш птаха фенікса. Якщо у 2020–2021 роках ми писали, що ринок відновлюється після коронавірусних обмежень, то тепер, без перебільшення, він «відновлюється з попелу».
У звичайному стані наш ринок — і так досить живий організм, але в існуючих реаліях зміни набувають просто неймовірного характеру та прискорення. Тільки ми встигли пристосуватися до COVID-реальності, як почалася нова. Ми з колегами часто сперечалися, в якому ж світі живемо — VUCO чи BANI? Але зараз одноголосно дійшли висновку, що терміново потрібна нова назва для тієї сучасності, в якій ми знаходимося. Про це й поговоримо.
50 воєнних днів на ринку праці України. Куди рухаємося, що з вакансіями та кандидатами, як поводяться пошукачі та роботодавці. Ну і традиційно подумаємо, як можуть розвиватися події в майбутньому.
Активність роботодавців
Попит на фахівців прогнозовано різко знизився з початку бойових дій та продовжував падати аж до початку квітня. На графіці нижче, який відображає активність роботодавців та кандидатів, можна виділити три основні фази.
100% — базова точка стану ринку на 01.02.2022. Відсотки на графіку — стан ринку у % від базової точки
- Фаза 1 (довоєнний період, 01.02–23.02): у цей період ми бачимо впевненість гравців ринку. Кількість вакансій та резюме на них знаходяться у здоровому балансі. Ринок рухається вперед, за трендом.
- Фаза 2 (криза та невизначеність, 24.02–05.04) — показує паніку, невизначеність, зниження попиту на товари та послуги, проблеми з логістикою та безпосередню реакцію на бойові дії. Тут ми чітко бачимо відповідь бізнесу на ситуацію. У цей період не було розуміння, як поводитися і що робити далі. Бізнес увімкнув режим максимальної економії та завмер. Логічно, що пріоритет видатків на пошук персоналу у когось змістився на «останні» рядки бюджету, а у когось і повністю був виключений з порядку денного.
- Фаза 3 (адаптація, 05.04 — теперішній час) — бізнес приходить до тями і пристосовується до нових реалій. Починає частково чи повноцінно відновлюватися робота на територіях, де немає бойових дій, відбувається релокація підприємств у західні області країни, держава запускає програми підтримки.
Звичайно, ситуація від області до області різна та пропорційна активності бойових дій. Ми детально проаналізували кожну область за такими метриками:
- % вакансій від довоєнного рівня
- загальна кількість вакансій
- вакансії у розрізі бізнес-напрямків
% вакансій від довоєнного рівня
Карта #1 відображає у відсотках кількість вакансій на 50-й день війни від довоєнного рівня. Що ми бачимо?
Найкраща ситуація у Закарпатській області. Бізнес-ритм там постраждав найменше (наскільки це можливо). Станом на 1 лютого на Закарпатті було близько 700–800 вакансій. Станом на 14 квітня вакансій близько 200.
Найгірша ситуація у Дніпропетровській області. Станом на 1 лютого там було близько 7500 вакансій. Станом на 14 квітня їх всього 500. Ситуація в областях, що знаходяться на кордоні з РФ, стабільно складна.
Карта кількості вакансій на 50 день війни у% від довоєнного рівня
Загальна кількість вакансій
Друга карта відображає загальну кількість вакансій та їхню структуру на 50 день війни у розрізі областей. Лідерами є Київ та Київська область, а також Львів. Тут усе досить логічно.
Київ та область спочатку були ядром бізнес-активності в країні, а після звільнення регіону поступово відновлюється і його активність. Це також підтверджує і мер міста Віталій Кличко. Він повідомив, що жителі столиці та регіону почали повертатися до своїх будинків, і, за підрахунками КМДА, дві третини киян вже повернулися.
Львів був весь час у перших позиціях щодо кількості вакансій, а враховуючи, що значну частину внутрішньої міграції це місто взяло на себе, імпульсом зростання тут стали вакансії зі сфери обслуговування, роздрібної торгівлі, маркетингу. Також, будучи зараз по суті гуманітарним хабом, у Львові та Львівській області є багато вакансій зі сфери складського спрямування та логістики.
Карта структури вакансій за кількістю на 50 день війни у розрізі областей
Вакансії у розрізі бізнес-напрямків
Зміни торкнулися і структури вакансій. Тут багато змінних, але насамперед це фактична потреба бізнесу у фахівцях.
Роздрібна торгівля залишається у перших рядках рейтингу через критичну важливість напряму. Переважна більшість вакансій у ньому — продуктовий ритейл. Дефіцит фахівців тут відчувався завжди, а з урахуванням того, що в цьому напрямку був задіяний високий відсоток осіб жіночої статі, які мігрували в більш безпечні райони, ситуація з підбором кадрів стає все більш актуальною.
Найпопулярніші професії в секторі роздрібної торгівлі:
- Продавець-консультант
- Керівник магазину
- Касир
- Вантажник
- Охоронець
У лідерах — ІТ галузь. З одного боку, в ній так само, як і в усій країні, пошук нових співробітників поставлений на паузу, і кількість вакансій скоротилася. ІТ-компанії намагаються зберегти людей, оскільки це їхній основний актив, а бюджет найму перенаправляють на підтримку існуючої команди.
З іншого боку, на тлі невеликого обсягу вакансій за кількістю в абсолютному значенні з довоєнним періодом є динаміка зростання. Вона обумовлена насамперед попитом на ІТ-спеціалістів ззовні. Є попит як на віддалену роботу, так і на релокейт.
Україна — одне з найбільших джерел кваліфікованих ІТ кадрів у Європі.
За нашою інформацією, є запити з-за кордону на команди по 4–10 осіб. Продовжують набір фахівців іноземні компанії та компанії аутсорсингових послуг з міжнародними проектами, оскільки потреби у розвитку продукту залишаються. Інша частина ІТ-вакансій — це процеси внутрішньої бізнес-оптимізації компаній. Попит за спеціальностями досить різновекторний, тому ми сфокусувалися на субнапрямках. Їх затребуваність у порядку зменшення:
- Веб-розробка
- Game development
- QA
- Project management
- Технічна підтримка
Лідером за кількістю вакансій після ІТ є напрямок «транспорт та логістика».
Не дарма у ритейлі є приказка про те, що «логістика — кров продажу». Частка логістики у сучасному бізнесі відіграє важливу роль і може досягати 80% за рівнем інтеграції у процесах. Україна і раніше відчувала проблеми з водіями, в основному за рахунок їх міграції до Європи. Але з огляду на те, що під час війни істотно зросла кількість перевезень як військового, так і цивільного характеру, дефіцит став відчуватися гостріше. До того ж переважна більшість водіїв — це чоловіки, які вступили до лав ЗСУ та ТрО.
Найпопулярніші професії в секторі транспорту та логістики:
- Водій
- Експедитор
- Диспетчер
- Менеджер з вантажних перевезень
- Менеджер з міжнародних перевезень
Напрями «дистрибуція» та «виробництво» і до війни були весь час у топі за кількістю вакансій, а зараз просто скоротили свою потребу, заморозивши пошук і найм де це можливо. Окремо варто згадати напрямок HoReCa. Це мінімум третій спад, з яким він стикається останнім часом. Якщо у 2020 та 2021 році основними кризоутворюючими факторами для галузі були карантинні обмеження, то тепер це значне скорочення попиту та зниження купівельної спроможності населення.
В цілому кількість вакансій на нашій платформі за 50 днів війни скоротилася з позначки 103 513 вакансій станом на 23:59:59 23 лютого до позначки 11 072 вакансій станом на 23:59:59 14 квітня. В існуючій ситуації висновки та прогнози потрібно робити дуже обережно, але ми сподіваємось, що всі разом пройшли «дно ринку» і далі на нас чекає період відновлення та розвитку.
Активність кандидатів
Активність кандидатів також можна розділити на три фази, але скорочені за періодом.
Основні зміни активності кандидатів припадають на другу та третю фази. Друга фаза, «фаза кризи», припадає так само на 24 лютого, але триває вона лише два тижні. Це період, коли люди адаптувалися до ситуації психологічно і фізично, тим часом стало зрозуміло, чи підтримуватиме бізнес своїх співробітників.
Після того як ці процеси здебільшого завершилися, люди стали виробляти подальшу стратегію адаптації до нової реальності. З 15 березня почалося зростання активності кандидатів, яке триває й досі.
Настала епоха ринку роботодавця.
% активності кандидатів від довоєнного рівня
Станом на 50 день війни в Україні, активність кандидатів становить близько 60% довоєнного рівня, а в деяких областях України вона вийшла на рівень активності початку лютого, коли не було бойових дій.
За деякими ж бізнес-напрямками активність перевищила довоєнний рівень у 2–4 рази. Відгуки та резюме мають схожий тренд і динаміку, тому, говорячи про активність, ми маємо на увазі надалі ці два схожі показники, що перетинаються.
Карта активності кандидатів на 50 день війни у% від довоєнного рівня
Карта вгорі відображає у відсотках кількість нових резюме на 50-й день війни від довоєнного рівня. Лідерами є західні області України. Особливо виділяються Львівська, Тернопільська, Хмельницька області та Закарпаття.
Чому саме вони? Згідно з офіційними даними ОВА та оцінкою МОМ, саме ці області прийняли найбільшу кількість ВПО (внутрішньо переміщених осіб). Загальна кількість ВПО в Україні становить близько 7 000 000 осіб. Всі ці люди різною мірою шукають роботу або шукатимуть її в короткостроковій перспективі. Ця ж проблема, але в середньостроковій перспективі, торкнеться і непереміщених осіб.
Що цьому сприяє? Відповідно до дослідження, проведеного МОМ у період з 24 березня по 1 квітня, де респондентами були як ВПО так і не ВПО, на питання, які основні потреби вони відчувають зараз, ВПО відповіли, що у 56% це гроші. Для неВПО основною потребою також є гроші, але відсоток респондентів, що відповіли позитивно на це питання, трохи нижче і становить 45%.
Активність кандидатів у розрізі бізнес-напрямків
Як ми вже говорили вище, загалом по Україні активність кандидатів перебуває на позначці 61% від довоєнного рівня. Якщо ж заглибитись у деталі, ситуація дуже відрізняється від напрямку до напрямку і від області до області. У таблиці нижче представлені топ-5 бізнес-напрямків з показниками% активності від довоєнного рівня. Порядковий номер бізнес-напряму залежить від кількості активних резюме. Що ми бачимо?
Найбільше резюме кандидатів спостерігається у сфері роздрібної торгівлі. Здебільшого це лінійні фахівці категорії ВПО, що знаходяться в пошуку роботи, або фахівці, які не можуть працювати чи тимчасово втратили роботу з різних причин. Їхній рівень активності становить 64% від довоєнного. Хоча він і нижчий, ніж у інших бізнес-напрямків, але має позитивну динаміку і підвищується з кожним днем.
Найвищий рівень активності спостерігаємо у кандидатів із ІТ — 112%
Чому? Не кожний IT-бізнес може пройти випробування війною. Постраждали багато людей. Насамперед постраждали українські ІТ компанії e-com напрямку. Як наслідок, кандидатів на ринку праці побільшало. Важче стало знайти роботу і спеціалістам без досвіду. Вакансій рівня Junior поменшало, а питання працевлаштування для кандидатів з таким рівнем залишилося відкритим.
Найбільш активно у ІТ напрямку ведуть себе кандидати у Львівській області (рівень активності збільшився у 1,5 рази від довоєнного), Івано-Франківській області (рівень активності збільшився у 4 рази від довоєнного), Черкаській області (рівень активності збільшився більш ніж у 5 разів від довоєнного).
Активність кандидатів за професіями повторює динаміку галузевої активності. Структура вакансій галузей за обсягом істотно впливає на перші рядки професійних напрямків, тому тут не буде чогось надзвичайного. В основному це лінійні фахівці рітейлу, логістики та продажів.
ТОП 5 професійних напрямків із найактивнішими кандидатами
Що із заробітними платами на ринку?
Значних змін із заробітними платами не відбулося (в контексті найму спеціалістів). Побажання із заробітної плати у 98% кандидатів залишилися без змін.
Опубліковані вакансії, де зазначена заробітна плата, коливаються від довоєнного рівня в проміжку 5–10% (як у більшу, так і в меншу сторону). Суттєві зміни у заробітній платі на початку війни торкнулися лише водіїв. Їм пропонували заробітні плати на 30–40% вище, ніж середня зарплата від рівня довоєнного ринку.
Але дуже важливо розуміти, що тут ми говоримо саме про найм.
Як вплине війна на ринок праці в майбутньому?
Життєво важливо, щоб війна закінчилася. Тоді є шанс на швидке відновлення попиту, економіки та ринку праці. Якщо ж війна буде затяжною, то з високою ймовірністю запустяться негативні сценарії розвитку економіки.
Світовий банк прогнозує, що кількість бідних людей в Україні у 2022 році внаслідок війни збільшиться до 70% порівняно з 18% до війни. Характеристика бідності зазвичай визначається, як купівельна спроможність від $5,50 до $13 на людину щодня.
«Найгіршим сценарієм є крах економіки в цілому. Це може в кінцевому підсумку призвести до того, що до 90% людей або опиняться за межею бідності (купівельна спроможність менше $2 на день), або зазнають високого ризику бідності», — говорить у своїй доповіді адміністратор ПРООН Ахім Штайнер.
Проте відновлення активності на ринку праці — це позивний тренд. Ми віримо, що економіка нашої країни вистоїть, і ми обов’язково переможемо.
Слава Україні!
| ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ |
 |
|
| |
Іван Ромашов
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама