Главная  Карта сайта  Размещение рекламы на портале
  СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
Добро пожаловать
  УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ
  Новости
  Библиотека статей
  Нормативная база
  Образцы документов
  Производств. календарь
  Книжная полка
  Кто есть кто
  Глоссарий
  События
  Опросы
  Размещение рекламы
  Наши партнеры
  Форум
Новые материалы
Подписаться на рассылку





Facebook
Календарь событий
Август 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Сентябрь 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Все события
Реклама
Нормативная база

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 14 жовтня 2004 р.

Висновок суду про те, що відмова позивачки від проходження атестації є підставою для її звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України через невідповідність займаній посаді, при недоведеності самого факту такої невідповідності суперечить змісту зазначеної норми матеріального права

(Витяг)

У грудні 2001 р. С звернулася до суду з позовом до Державної інспекції з карантину рослин у Кіровоградській області (далі — Інспекція) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона перебувала в трудових відносинах із відповідачем до грудня 2001 р., коли її було звільнено з посади провідного агронома згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП. Пославшись на те, що звільнення було проведено з порушенням вимог закону, позивачка просила задовольнити позов.

Ленінський районний суд м. Кіровограда рішенням від 4 липня 2003 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2003 р., у задоволенні позову відмовив.

У касаційній скарзі С просила скасувати судові рішення, пославшись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що зазначена скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що наказом відповідача від 11 грудня 2001 р. № 07/46-о С. було звільнено з посади провідного агронома Інспекції згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — у зв’язку з невідповідністю займаній посаді на підставі рішення атестаційної комісії від 25 жовтня 2001 р.

Відмовляючи С. у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що звільнення позивачки з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП, є законним, оскільки відмова С. від проходження атестації виключала можливість продовження її роботи на посаді провідного агронома Інспекції, тому що підтвердженням відповідної кваліфікації й професійного рівня знань могло бути лише рішення атестаційної комісії.

Однак суди дійшли зазначених висновків з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи.

Виходячи із зазначеної норми Закону суд при вирішенні спору про звільнення працівника може визнати правильним розірвання трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок, зокрема, недостатньої кваліфікації працівник не може належним чином виконувати покладені на нього трудові обов’язки, а від переведення на іншу роботу відмовився.

Проте усупереч вимогам статей 202, 2021, 203 ЦПК суд не встановив факту невідповідності позивачки займаній посаді через недостатню кваліфікацію; не зазначив, якими доказами, крім матеріалів атестаційної комісії, підтверджується така невідповідність.

При цьому суд не врахував, що згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення атестаційної комісії про невідповідність працівника займаній посаді є лише одним із таких доказів, який підлягає перевірці й оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Більше того, суд не врахував ту обставину, що всупереч вимогам ст. 17 Закону від 30 червня 1993 р. № 3348-XII «Про карантин рослин» (в редакції, чинній на час розгляду спірних правовідносин) і Положення про порядок проведення атестації фахівців державної служби з карантину рослин України (затверджене наказом Головної державної інспекції з карантину рослин України від 8 грудня 1999 р. № 109) атестаційна комісія фактично не розглянула питання атестації позивачки та не прийняла рішення про відповідність чи невідповідність її займаній посаді, а лише констатувала факт неявки позивачки на засідання атестаційної комісії.

Не наведено фактів невідповідності позивачки займаній посаді й у наказі про її звільнення.

За таких обставин рішення суду не відповідає вимогам ст. 203 ЦПК, оскільки в ньому не встановлено фактів, які підлягали встановленню у справі.

Висновок суду про те, що відмова позивачки від проходження атестації є підставою для її звільнення згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (при недоведеності самого факту такої невідповідності), суперечить змісту зазначеної норми.

Оскільки судові рішення були ухвалені з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, касаційну скаргу С. задовольнила, зазначені судові рішення скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

____________


Просмотров: 7503

Редакция от 10.04.2012

Версия для печати
 
Нормативная база

НОВЫЕ
поступления/обновления

Реклама
Издания для профессионалов
Опросы
Существует ли в вашей компании «дресс-код»?
Да, стиль одежды всех сотрудников регламентирован внутренними нормативными документами и строго контролируется
Обязательные требования к одежде установлены только для отдельных категорий сотрудников
Формально требования к стилю одежды персонала прописаны, но на деле чаще всего не соблюдаются
Официально требования к внешнему виду сотрудников не зафиксированы, но существуют негласные нормы, которых принято придерживаться
Дресс-код в компании не действует; внешний вид сотрудника — его личное дело

Объявление
Уважаемые посетители! По всем вопросам относительно работы портала обращайтесь к администратору
2021 © МЕДИА-ПРО
2021 © HR-Лига
Copyright © 2005–2021 HR-Лига
Использование материалов из журналов Группы компаний «МЕДИА-ПРО» только по согласованию с редакцией (администрацией) портала.
Редакция (администрация) оставляет за собой право не разделять мнение авторов размещаемых материалов.
Редакция (администрация) портала не несет ответственности за ущерб, который может быть нанесен в результате использования, неиспользования или ненадлежащего использования информации, содержащейся на портале.
Ответственность за достоверность информации и прочих сведений несут авторы публикаций.
По всем вопросам пишите на admin@hrliga.com