ФОНД УКРАЇНИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ

ЛИСТ

від 16 квітня 2004 р. № 06ю-140/578-195/1

Щодо звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів

Фонд соціального захисту інвалідів розглянув лист та повідомляє таке.

Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік — у кількості одного робочого місця, що передбачений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-XII, встановлюється для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, тобто для юридичних осіб.

Відповідно й звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів (за формою, що затверджується Держкомстатом за поданням Фонду) до територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів подаються лише зазначеними суб’єктами.

У випадку наявності у суб’єкта господарювання відокремлених відділень, що не зареєстровані як філії або представництва цього суб’єкта господарювання, форма статистичної звітності № 10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» подається централізовано.

При вирішенні третього питання листа необхідно керуватися Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 7 липня 1995 р. № 171, за погодженням з Мінекономіки України, Мінпраці України, Мінфіном України.

Питання встановлення чи невстановлення заборони щодо включення до середньооблікової чисельності інвалідів-сумісників при розрахунку середньооблікової чисельності працівників штатного складу не є предметом регулювання Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. № 314.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Стаття 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 р. № 1251-XII не відносить до податків і зборів (обов’язкових платежів) штрафні санкції до Фонду соціального захисту інвалідів за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів на підприємстві. Зазначені санкції є мірою відповідальності за невиконання відповідних вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-XII.

Таким чином, дія Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III на штрафні санкції, встановлену форму звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів до Фонду соціального захисту інвалідів не поширюється.

При вирішенні питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності за неподання форми статистичної звітності № 10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» необхідно виходити з диспозиції статті 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перший заступник директора                                                                           Н. ДЖОГА