МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13 червня 2007 р. № 442/13/84-07

Щодо відрядження у вихідний або святковий і неробочий день

<…> Питання, пов’язані із службовими відрядженнями, регулюються статтею 121 КЗпП України, постановою КМУ від 23.04.99 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» (із змінами) та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59, із змінами (далі — Інструкція).

Пунктом 1 розділу I Інструкції встановлено порядок відрядження в межах України працівників підприємств усіх форм власності.

Зокрема, пп. 1.1 Інструкції встановлено, що керівник підприємства направляє працівників у відрядження за наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджається працівник, тривалості й мети відрядження.

Облік робочого часу на підприємстві, що направляє працівника у відрядження, ведуть відповідно до встановленого режиму робочого часу для цього підприємства. Робочий час працівника, направленого у відрядження, обліковують на підставі наказу керівника — замість робочих днів працівникові роблять відмітку, що підтверджує перебування працівника у відрядженні.

Згідно з нормами Інструкції якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП України.

Відповідно до положень статті 107 КЗпП України робота у вихідний день оплачується у подвійному розмірі. А саме:

1) відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.