МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 15 лютого 2017 р. № 355/0/101-17/281

Щодо надання матдопомоги держслужбовцям

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо застосування нормативно-правових актів з питання надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань державним службовцям та в межах компетенції повідомляє.

З 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі — Закон).

Відповідно до пункту 2 статті 54 Закону державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі — матеріальна допомога). Порядок надання та розмір матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання норм Закону постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 р. № 500 затверджено Порядок надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (далі — Порядок).

Порядком визначено, що державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви.

Рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов’язковою виплатою і може здійснюватися за рішенням керівника державної служби в межах кошторисних призначень на оплату праці за наявності фінансового ресурсу після забезпечення працівників державного органу обов’язковими виплатами — посадовий оклад, надбавки за ранг та за вислугу років, грошова допомога при наданні основної щорічної відпустки.

Відповідно до пункту 5 Порядку державним службовцям, переведеним з одного державного органу в інший, матеріальна допомога надається за умови, що вони не отримували її за попереднім місцем роботи у році, в якому були переведені. В такому випадку державний службовець для отримання матеріальної допомоги надає довідку про заробітну плату з попереднього місця роботи. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (стаття 49 Кодексу законів про працю України).

Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні встановлювати нових правових норм.