ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 9 листопада 2011 р. № 3361-07

Щодо визначення розрахункового періоду для розрахунку допомоги по вагітності та пологах

<…>
Запитання. Яким буде розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, якщо жінка після отримання 22 січня 2011 року листка непрацездатності, за власним бажанням продовжувала працювати по 1 березня 2011 р. і фактично пішла у відпустку по вагітності та пологах з 2 березня 2011 року?

Відповідь:

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон 2240) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів).

Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Право на отримання допомоги по вагітності та пологах виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством (абзац 2 частини 1 статті 4 Закону 2240-III).

Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону 2240-III страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім’ї на отримання матеріального забезпечення (у тому числі допомоги по вагітності та пологах) або соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону 2240-III підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Саме з дати видачі листка непрацездатності у застрахованої особи виникає право на зазначену допомогу.

Скористатися своїм правом на відпустку або продовжувати працювати ще деякий час застрахована особа вирішує особисто.

Умови обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по вагітності та пологах регулює Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (Порядок 1266).

Пунктом 4 Порядку 1266 передбачено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Отже, у випадках коли жінка після отримання права на відпустку по вагітності та пологах продовжує працювати, розрахунковим періодом є шість календарних місяців, що передують місяцю, в якому виданий листок непрацездатності, а не коли жінка фактично пішла у відпустку.

Враховуючи зазначене вище, в даному випадку розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку для розрахунку допомоги по вагітності згідно листка непрацездатності, виданого з 22.01.2011 року, буде період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 року.