Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Працівник повернувся з військової служби: документальне оформлення
Новини
27.11.2024
Працівник повернувся з військової служби: документальне оформлення
 

З’ясуймо, який алгоритм дій передбачено для роботодавців у разі повернення мобілізованого працівника з військової служби.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII; далі — Закон № 2232).

Підстави для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану вказано в п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232, серед яких:

  • за віком — у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
  • за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку;
  • через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зазначені в пп. «г» цього пункту.

У листі Мінсоцполітики від 05.10.2015 р. № 1277/13/84-15 сказано:

«…Днем фактичної демобілізації вважається день виключення зі списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням з військової служби (оформлюється наказом військової частини, про що робиться відповідний запис у військовому квитку)».

Звільнення військовослужбовців із військової служби відбувається в порядку, передбаченому Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008 (далі — Положення № 1153).

Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття їх на військовий облік (ч. 11 ст. 26 Закону № 2232, п. п. 242, 260 Положення № 1153).

Своєю чергою, ТЦК та СП не пізніше за наступний день після взяття на військовий облік особи, звільненої з військової служби, має письмово повідомити підприємство (установу, організацію), де ця особа працювала до призову на військову службу. У повідомленні має бути зазначено:

  • підставу звільнення з військової служби;
  • строк військової служби, який підлягає зарахуванню до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю;
  • день взяття особи на облік у ТЦК та СП, у тому числі про причини перевищення строків взяття на військовий облік.

Строк, протягом якого працівник має вийти на роботу після звільнення з військової служби, жодним нормативно-правовим актом не визначено. Але на практиці прийнято дотримуватися такого підходу: працівник повинен прибути на роботу після звільнення його з військової служби, узяття на військовий облік і за потреби проїзду до місця проживання (перебування) (лист Мінсоцполітики від 05.10.2015 р. № 1277/13/84-15).

Тобто, якщо згідно з наказом військової частини працівника звільнено з військової служби 22.02.2024, то не пізніше за 27.02.2024 він має стати на облік у ТЦК та СП за місцем своєї реєстрації (місцем проживання), а вже 28.02.2024 стати до роботи.

Також Мінсоцполітики в листі від 27.09.2017 р. № 2447/0/101-17 пояснило, що в разі невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (у тому числі нез’явлення на роботі), до нього підлягають застосуванню положення, передбачені КЗпП.

Утім, цей лист було видано під час дії редакції ч. 3 ст. 119 КЗпП, яка у 2017 році передбачала збереження середнього заробітку за мобілізованим працівником за місцем його роботи. На цей час діють інші правила — зберігається місце роботи й посада, але не середній заробіток. Тому авторка вважає, що недоцільно говорити про застосування до працівника санкцій за порушення трудової дисципліни за те, що він не став до роботи відразу після звільнення з військової служби.

Якщо роботодавцеві стало відомо, що працівник звільнився із військової служби, то варто з ним зв’язатися та нагадати, що він має з’явитися на підприємство, щоб стати до роботи.

Зрозуміло, що працівникові потрібен буде певний час для відпочинку. У такому разі йому можна запропонувати скористатися щорічною відпусткою або відпусткою без збереження заробітної плати.

Кадрове оформлення залежить від того, яке саме рішення ухвалить працівник.

Якщо працівник вирішив стати до роботи

У такому разі працівникові доцільно подати роботодавцю заяву з проханням дозволити стати до роботи з певної дати (зразок 1), а також він має надати військовий квиток, у якому має бути запис про звільнення з військової служби (дата звільнення, реквізити наказу про звільнення).

Зразок 1

Директорові ТОВ «Омега»
Кравчуку І. І.
Ляшенка С. А.,
економіста планово-економічного відділу

Заява

У зв’язку зі звільненням із військової служби прошу дозволити стати до роботи на посаді економіста планово-економічного відділу з 01 березня 2024 року.

29.02.2024

Ляшенко

На підставі такої заяви потрібно видати наказ (зразок 2).

Зразок 2

ТОВ «ОМЕГА»
Код ЄДРПОУ 12345678

НАКАЗ

29.02.2024

Київ

№ 87-к/тр

Про вихід на роботу
Сергія ЛЯШЕНКА

У зв’язку зі звільненням із військової служби за призовом під час мобілізації

НАКАЗУЮ:

ЛЯШЕНКУ Сергію Андрійовичу, економісту планово-економічного відділу, стати до роботи з 01 березня 2024 року.

Підстави:

1) військовий квиток (серія АА № 777777);
2) заява Сергія Ляшенка від 29.02.2024, зареєстрована за № 77.


Директор

Кравчук

Іван КРАВЧУК

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП за мобілізованим працівником зберігається робоче місце й посада на період військової служби до дня фактичного звільнення, то в табелі обліку використання робочого часу цей період зазвичай фіксують із позначкою «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством. Цей час охоплює також дні (у межах 5-денного строку) узяття працівника на військовий облік у ТЦК та СП, адже це теж невідпрацьований час, передбачений законодавством.

А ось наступні дні відсутності працівника в табелі обліку робочого часу варто вказувати з іншими позначками — «І» («інші причини неявки») або «НЗ» («відсутність із нез’ясованих причин»), якщо з працівником немає можливості зв’язатися або він не надає пояснень своєї відсутності. Якщо такі пояснення буде надано або роботодавець самостійно з’ясує причини відсутності працівника й визнає їх поважними, то табель обліку використання робочого часу можна скорегувати.

Якщо працівник вирішив узяти відпустку

У такому разі працівник має подати заяву про відпустку (щорічну, без збереження зарплати тощо) і вказати її строк. Доцільно також у заяві вказати інформацію про припинення військової служби, що дасть можливість роботодавцю видати наказ про припинення увільнення.

На підставі цієї заяви роботодавець видає відповідні накази:

  • наказ про припинення увільнення працівника, адже період військової служби закінчився;
  • наказ про надання відповідної відпустки.

У листі Мінсоцполітики від 18.05.2016 р. № 565/13/84-16 вказано, що за час, який надано працівнику для його взяття на військовий облік у ТЦК та СП після звільнення з військової служби, йому підлягає нарахування середнього заробітку з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 з тієї ж середньої зарплати, за якою здійснювали оплату за період військової служби.

Попри те, що цей лист датовано ще 2016 роком, на цей час формальні підстави для такого твердження також є. Насамперед про це вказано в ч. 2 ст. 21 Закону № 2232:

«Громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу… звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків… із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати».

Гарантії збереження середнього заробітку для таких ситуацій передбачено й у ч. ч. 1 та 2 ст. 119 КЗпП:

«На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів».

Тож попри те, що з 19.07.2022 середній заробіток за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, збереженню не підлягає, його доцільно нарахувати за час, який надано в межах 5-денного строку для взяття на облік після звільнення з військової служби.

Вас може зацікавити

Курс підвищення кваліфікації «Кадрова справа для професіонала»

  • Свідоцтво державного зразка.
  • Підтримка експерта протягом навчання.
  • Супровід експертом протягом 2-х тижнів після закінчення курсів.
  • Доступ до Живого журналу «КАДРОВИК.UA» на 3 місяці.
  • Усі необхідні зразки та шаблони документів.
  • Знижки на продукцію та послуги від «КАДРОВИК.UA».

Докладніше

 

Інна Журавська

ЛІГА:ЗАКОН

Переглядів: 529 Версія для друку
 
Дивіться також:
Бронювання новоприйнятого працівника: які обмеження діють?
Як розірвати трудові договори з роботодавцем, який перебуває у зоні ведення бойових дій?
Держпраці затвердила річний план перевірок на 2025 рік
Чи може роботодавець у разі простою перевести працівника на іншу роботу?
Відстрочка заброньованому працівнику: як отримати за новими правилами?
Чи потрібна згода працівника на ведення трудової книжки в електронній формі?
Плануються зміни у КЗпП щодо звільнення працівника у разі відсутності його на роботі
Строки виплати зарплати: як визначити в локальних документах?
Періоди надання допомоги по тимчасовій непрацездатності
Бронювання працівників: Критерії знову зазнали змін
Надання щорічної відпустки за особливий характер праці прибиральника
Правонаступництво в трудових відносинах: які зміни планують внести до трудового законодавства?
Зміни до Податкового кодексу: зпитання-відповіді
Що таке довідки ОК-5 та ОК-7 та як їх отримати?
Помилки підприємств при здійсненні бронювання працівників
Бронювання працівників з 1 грудня: відповіді на актуальні запитання
Оформлення працівника на час «декретної» відпустки бухгалтера
Працівники, які працюють на підприємстві менше трьох місяців, не можуть бути заброньовані
Як отримати статус критично важливого підприємства з 1 грудня?
Облік трудової діяльності працівника: трудова книжка
Відрядження у вихідний день
Додаткова відпустка держслужбовцю: нюанси надання
Чи будуть додаткові вихідні на різдвяні свята у грудні?
Як зараховується страховий стаж, якщо особа отримувала лише частину заробітної плати?
Чи втратять бронь працевлаштовані після 18 травня?
Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
Зміни в бронюванні військовозобов’язаних під час воєнного стану: аналіз постанови
Яка різниця між службовими поїздками та відрядженням?
Працевлаштування під час дії воєнного стану: актуальні питання
Затверджено показник середньої зарплати за ІІІ квартал 2024 року
Законні вимоги до претендента на роботу
Суміщення та сумісництво: що, коли та як?
КЗпП доповнять новою нормою про охорону психічного здоров’я працівників
Чи встановлена законодавством єдина норма тривалості робочого часу?
Як зміниться система бронювання працівників?
Списки працівників-призовників до ТЦК та СП: не забудьте подати до 1 грудня
Коли працівник може не повертати гроші за невідпрацьовані дні відпустки?
Нарахування та оплата «лікарняних» у 2024 році
Послуги для роботодавця на порталі ПФУ
Які є пільги та компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці?
Списки працівників для медоглядів: як скласти та що потрібно встигнути зробити до 1 грудня?
Обов’язки роботодавця, який працевлаштовує осіб з інвалідністю
Оплата лікарняного працівнику, з яким призупинено дію трудового договору
Затримка розрахунку при звільненні
Правила внутрішнього трудового розпорядку: зразок складання
Звільнення за власним бажанням під час «лікарняного»
Деякі особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану
Матеріальна допомога на оздоровлення
Як вирізняються виплати у працюючих і непрацюючих пенсіонерів: чи вигідно продовжувати працювати?
Правила внутрішнього трудового розпорядку: вимоги та порядок прийняття
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com